Державні свята у В’єтнам

Оплачувані свята за Трудовим кодексом

Працівники мають право на відпочинок зі збереженням повної заробітної плати, передбаченої трудовим договором, у дні встановлених законом свят. Трудовий кодекс передбачає один день на Новий рік за григоріанським календарем, п’ять днів на В’єтнамський Новий рік, один день на День поминання королів Хунг, один день на День визволення Півдня заради національного возз’єднання, один день на Міжнародний день праці та два дні на Національний день.[1][2]

Іноземні працівники у В’єтнамі мають право на ті самі встановлені законом свята, а також на один традиційний вихідний і один національний вихідний своєї країни.[1] Ці права є частиною загальнонаціонального трудового законодавства й не залежать від провінції чи міста, де працює працівник.

Гнучкий порядок вихідних на В’єтнамський Новий рік

На В’єтнамський Новий рік, відомий як Тет, законом передбачено п’ять оплачуваних вихідних.[1][2] Точний розподіл вихідних на межі старого й нового місячних років оголошують для відповідного календарного року, а роботодавцям приватного сектору надають дозволені варіанти розміщення цих установлених законом вихідних.[2]

Загальна тривалість безперервного відпочинку в певному календарному році може перевищувати п’ять установлених законом вихідних на Тет, якщо до них прилягають щотижневі дні відпочинку або офіційно перенесені робочі дні.[2] Такі довші перерви не слід подавати як незмінну тривалість самого Тет.

На Національний день передбачено два оплачувані вихідні

На Національний день законом передбачено два вихідні. Один припадає на головне національне святкування, а другий — на суміжний день, визначений відповідно до офіційного порядку на конкретний календарний рік.[1][2]

Для працівників приватного сектору роботодавець визначає дозволений суміжний вихідний згідно з офіційними рекомендаціями та має завчасно повідомити про цей порядок.[2] Як і під час Тет, щотижневі дні відпочинку або перенесення робочих днів можуть подовжити безперервний відпочинок, але такі зміни для конкретного календарного року не є частиною базового права на вихідні за законом.

Додатковий відпочинок, якщо свято припадає на щотижневий вихідний

Трудове законодавство В’єтнаму розрізняє державні свята та щотижневі дні відпочинку. Якщо встановлене законом свято збігається зі щотижневим вихідним працівника, наступного робочого дня йому надають інший день щотижневого відпочинку.[2] Це правило зберігає право на щотижневий відпочинок, а не скасовує його через свято.

Цей механізм не слід плутати з можливістю перенести робочий день, щоб подовжити вихідні. Державні установи можуть переносити робочі дні, створюючи довший безперервний відпочинок у конкретному календарному році, а роботодавцям поза межами державного управління можуть рекомендувати подібні зміни, якщо це доречно.[2] Такі перенесення залежать від календарного року й не є постійними державними святами.

Оплата праці у державне свято

Працівники, які працюють у встановлене законом державне свято, мають право на підвищену оплату відповідно до Трудового кодексу. За роботу у святковий день виплачують не менше ніж триста відсотків звичайної заробітної плати за виконану роботу; ця сума не включає звичайну оплату за святковий день, належну працівникам із поденною оплатою.[3]

За нічну роботу й понаднормову роботу вночі можуть нараховуватися додаткові передбачені законом надбавки.[3] Тому роботодавцям, які планують роботу у державне свято, слід враховувати витрати на оплату праці та кадрове забезпечення, а не припускати, що діятиме звичайна ставка за робочий день.

День поминання королів Хунг — загальнонаціональне оплачуване свято

День поминання королів Хунг належить до встановлених законом оплачуваних свят В’єтнаму й припадає на дату за місячним календарем.[1] Він ушановує королів Хунг, яких традиційно вважають засновниками в’єтнамської держави.

Як планувати довгі святкові вихідні

Уряд може переносити робочі дні для державних службовців, щоб створювати безперервні вихідні й водночас зберігати загальну тривалість робочого часу.[4] Приватним роботодавцям можуть рекомендувати подібні рішення, однак вони й надалі мають дотримуватися встановлених законом прав працівників на свята та інших трудових прав.[4]

Плануючи подорож або роботу, розрізняйте встановлене законом право на святкові вихідні та загальну тривалість безперервного відпочинку, зазначену в офіційному календарі конкретного року. Завчасно перевіряйте графік роботи державних установ, транспорту, банків, закладів розміщення та інших служб, чутливих до часу, особливо на період Тет і Національного дня, коли щотижневі дні відпочинку й перенесення, що залежать від календарного року, можуть суттєво подовжити фактичний відпочинок.[2][4]