Національний день у В’єтнам

Національне свято з правилом про два вихідні

Стаття 112 Трудового кодексу В’єтнаму 2019 року надає працівникам два оплачувані вихідні на Національний день: 2 вересня та один суміжний день — до або після цієї дати. Якщо свято припадає на звичний щотижневий день відпочинку працівника, Кодекс передбачає додатковий день відпочинку в наступний робочий день.[1]

Закон установлює право працівників на відпочинок, але не вимагає, щоб усі підприємства чи служби зачинялися. Урядові установи, банківські відділення, магазини, туристичні об’єкти й транспорт можуть працювати за різними графіками, тож перед плануванням відвідувачам варто звернутися до конкретного закладу чи служби. Щорічно визначений суміжний вихідний також може впливати на тривалість відпочинку.[1]

Проголошення, яке стоїть за датою 2 вересня

2 вересня 1945 року Хо Ші Мін зачитав Декларацію незалежності на площі Бадінь у Ханої та оголосив про створення Демократичної Республіки В’єтнам, нині — Соціалістичної Республіки В’єтнам. У декларації було підтверджено державний суверенітет і право в’єтнамського народу на незалежність і свободу.[2]

Цим подіям передували Серпнева революція та завершення монархії. Імператор Бао Дай зрікся престолу 30 серпня 1945 року, а за два дні на площі Бадінь було проголошено незалежність.[3]

Святкування в суспільному житті

У Ханої Національний день відзначають публічними прикрасами, зокрема прапорами, банерами й гаслами.[2]

У межах святкувань також можуть проводити виставки про проголошення незалежності та заснування республіки. У 2020 році Національний історичний музей В’єтнаму організував тематичну виставку «День незалежності, 2 вересня», де представив фотографії, документи й предмети, пов’язані з подіями 1945 року.[3]

Як спланувати справи на час свята

Для працівників найчіткіший практичний наслідок — встановлені законом оплачувані вихідні, зокрема суміжний день, передбачений Трудовим кодексом. Оскільки це правило не визначає графіків роботи служб, мандрівникам варто безпосередньо уточнювати години роботи та розклад транспорту в конкретних установах.[1]