Державні свята у Китай

Сім загальнонаціональних категорій свят

Правила Державної ради щодо свят у дні загальнонаціональних фестивалів і пам’ятних дат встановлюють сім категорій свят для всіх громадян: Новий рік, Свято весни, Свято Цінмін, День праці, Свято човнів-драконів, Свято середини осені та Національний день.[1] Встановлена законом тривалість кожного свята не обов’язково збігається із загальною тривалістю святкового періоду в річному календарі, адже вихідні та перенесені дні відпочинку можуть подовжити безперервний відпочинок.

За чинною системою встановлена законом тривалість відпочинку під час Свята весни, Дня праці та Національного дня більша, ніж для інших загальнонаціональних категорій свят.[1] Ця відмінність важлива для трудових відносин, оскільки встановлене законом свято й додатковий вихідний, передбачений річним графіком, — не тотожні поняття, зокрема коли йдеться про оплату понаднормової роботи.[2][3]

Як працюють перенесення вихідних

У Китаї для створення тривалішого безперервного відпочинку можуть використовувати 调休 — перенесення днів відпочинку або коригування графіка свят. Правила Державної ради прямо дозволяють поєднувати загальнонаціональні свята з перенесеними днями відпочинку та оплачуваною щорічною відпусткою. Також вони передбачають, що, крім особливих обставин, кількість послідовних робочих днів безпосередньо до чи після періоду встановленого законом свята зазвичай має залишатися в межах, визначених національними правилами.[1]

За цією системою субота або неділя, яка зазвичай була б вихідним, може стати робочим днем. І навпаки, будній день поза встановленим законом святом може стати частиною безперервного відпочинку.[1] Точний порядок оголошують для відповідного календарного року, тож працівникам і підприємствам не слід вважати, що кожні вихідні безпосередньо перед великим святом або після нього залишаться звичайними.

Ця відмінність також впливає на оплату. В офіційних рекомендаціях органів з питань людських ресурсів розмежовано роботу у фактичний день встановленого законом свята й роботу в перенесений день відпочинку. За роботу у встановлене законом свято належить підвищена оплата понаднормової роботи відповідно до Закону про працю, а на роботу у вихідний поширюються окремі правила компенсації.[2][3]

Свято весни та інші традиційні свята

Кілька загальнонаціональних свят мають коріння в традиційному китайському календарі. У межах законодавства Свято весни має найдовшу встановлену тривалість, а Свято Цінмін, Свято човнів-драконів і Свято середини осені також прямо визнані святами для всіх громадян.[1] Оскільки їхні дати визначаються за традиційними календарними правилами, а не фіксованим місцем у григоріанському календарі, вони щороку припадають на різні дати.

Законодавча база також враховує культурне розмаїття Китаю. Місцеві народні уряди в районах компактного проживання етнічних меншин можуть встановлювати вихідні на фестивалі, які традиційно відзначають ці громади.[1] Ці місцеві рішення слід відрізняти від семи категорій свят, що поширюються на всіх громадян.

Вихідні для окремих груп

Не кожне офіційно визнане свято або пам’ятна дата дає вихідний усьому населенню. Національні правила передбачають часткові вихідні або вихідні для окремих груп на Міжнародний жіночий день, День молоді, День захисту дітей та річницю, пов’язану з Народно-визвольною армією.[1] Право на вихідний залежить від групи, визначеної в нормативному акті, а не поширюється на всіх працівників.

Правила перенесення вихідних також відрізняються. Якщо свято для всіх громадян збігається з вихідним, нормативні акти передбачають компенсаційний вихідний у робочий день. Якщо свято стосується лише частини населення, такий самий вихідний не надається, коли воно припадає на суботу чи неділю.[1]

Робота у встановлені законом свята

Законодавство Китаю про працю зобов’язує роботодавців надавати працівникам вихідні під час установлених законом свят і передбачає окремі гарантії оплати понаднормової роботи, якщо працівники працюють у ці дні. Працівник, якого зобов’язали працювати у встановлене законом свято, має право на оплату в розмірі не менш як трикратної відповідної ставки заробітної плати згідно із Законом про працю.[2]

Для роботи у вихідний діють інші правила. Якщо працівник працює у вихідний і йому неможливо надати компенсаційний відпочинок, Закон про працю вимагає оплату в розмірі не менш як подвійної відповідної ставки заробітної плати.[2] Тому органи з питань людських ресурсів радять роботодавцям розрізняти встановлені законом святкові дні в межах подовженого періоду відпочинку й сусідні перенесені вихідні під час розрахунку оплати понаднормової роботи.[3]

Під час установлених законом свят працівники продовжують отримувати звичайну заробітну плату. У рекомендаціях органів з питань людських ресурсів також зазначено: якщо підприємство законно вимагає від працівника працювати у встановлене законом свято, законодавчу оплату понаднормової роботи виплачують додатково до його звичайної зарплати за цей святковий день.[4]

Планування подорожей і роботи підприємств

Для практичного планування щорічний графік свят Державної ради корисніший, ніж сам перелік установлених законом свят. У ньому вказано, як загальнонаціональні свята поєднують із вихідними та чи стають робочими сусідні дні вихідних. Роботодавцям слід враховувати ці зміни під час планування персоналу, нарахування зарплат, календарів зустрічей і графіків доставки, а не вважати кожну суботу й неділю автоматично неробочими.[1]

Мандрівникам також варто завчасно перевіряти доступність транспорту на періоди великих свят, а не покладатися на незмінне правило бронювання. Офіційна служба Китайської залізниці 12306 публікує чинні правила продажу квитків і є авторитетним джерелом інформації про залізничні квитки.[5] Умови продажу можуть змінюватися, тож для планування майбутніх подорожей слід користуватися актуальними правилами 12306, а не вважати, що термін попереднього продажу, чинний у минулому, досі актуальний.