Державні свята у Швейцарія

Федеральні правила та правила кантонів щодо свят

Національний день Швейцарії — єдине федеральне державне свято країни, яке за трудовим законодавством прирівнюється до неділі.[1] Кантони можуть визначати до восьми додаткових свят, які також прирівнюються до неділі для цілей Закону про працю. Крім того, у різних частинах одного кантону можуть встановлюватися різні свята.[1][2]

Через такий устрій не слід автоматично вважати, що звичні свята — як-от Страсна п’ятниця, Великодній понеділок, Свято Тіла і Крові Христових, День усіх святих або інші релігійні й громадянські свята — мають однаковий правовий статус по всій Швейцарії. Які додаткові свята вважаються встановленими законом і прирівнюються до неділі за федеральним трудовим законодавством, визначає календар відповідного кантону.[1]

Що означає визнане свято для працівників

Як правило, працівників, на яких поширюється дія Закону про працю, не можна зобов’язувати працювати у свята, що юридично прирівнюються до неділі. До таких свят можуть застосовуватися ті самі винятки, що й до недільної роботи. Підприємствам, на які не поширюється відповідний виняток, зазвичай потрібен дозвіл на залучення працівників до роботи.[1][2]

Працівники з місячною заробітною платою продовжують отримувати її, якщо через визнане свято втрачається робочий час. Для працівників із погодинною оплатою діють інші правила: оплату за кантональні свята визначає індивідуальний трудовий договір або чинний колективний договір. Виняток — Національний день Швейцарії: закон вимагає оплачувати його і працівникам із погодинною оплатою.[1]

Релігійні свята поза офіційним календарем

Федеральне трудове законодавство також регулює релігійні свята, які кантон не визначив офіційними. Працівники можуть перервати роботу з нагоди інших релігійних свят, якщо завчасно повідомлять про це роботодавця у встановлений законом строк.[1] Якщо працівники звертаються з таким проханням, роботодавці, коли це можливо, мають надати їм необхідний час для участі в релігійних обрядах.[2]

Це положення особливо актуальне для країни, де встановлений законом календар свят різниться залежно від регіону й охоплює не всі релігійні традиції. Відсутність на роботі з нагоди невизнаного релігійного свята не рівнозначна додатковому державному святу, встановленому законом. Працівникам слід узгодити таку відсутність із роботодавцем відповідно до чинних правил.[1][2]

Якщо свято припадає на звичайний вихідний

Трудове законодавство Швейцарії не передбачає автоматичного перенесення вихідного, якщо визнане свято припадає на день, коли працівник зазвичай не працює. Такий вихідний не обов’язково надавати повторно пізніше.[1] Водночас робочі години, втрачені через визнане свято, яке припало на звичайний робочий день, не потрібно відпрацьовувати.

Правила роботи магазинів у святкові дні

Статус державного свята не означає, що всі магазини у Швейцарії мають дотримуватися однакового графіка роботи. Оскільки за трудовим законодавством визнані свята здебільшого прирівнюються до неділі, на роботу працівників роздрібної торгівлі поширюються обмеження та винятки щодо недільної праці. Окремо можливість роботи магазинів у неділю регулюють кантональні закони.[3]

Федеральні правила передбачають винятки для деяких підприємств, що обслуговують мандрівників на залізничних станціях, в аеропортах, інших терміналах громадського транспорту та прикордонних пунктах. Винятки з вимоги отримувати звичайний дозвіл на недільну роботу також можуть поширюватися на певні підприємства в туристичних районах та інші спеціально визначені заклади.[3] Тому мандрівникам варто перевіряти фактичний графік роботи, а не припускати, що все буде або зачинено, або відчинено.

Як планувати справи у святкові дні Швейцарії

Щоб точно з’ясувати, чи є певний день святковим, визначте кантон і, якщо потрібно, його частину, де розташовано робоче місце, місце зустрічі чи службу. Федеральне законодавство прямо дозволяє кантонам визнавати різні свята в різних частинах їхньої території.[2] Тому календар для одного місця у Швейцарії не слід автоматично застосовувати до іншого.

Підприємствам також слід розрізняти правовий статус свята й години роботи конкретної організації. На окремі види діяльності не поширюються звичайні обмеження щодо недільної праці, а кантональні правила про дні відпочинку й роботу магазинів можуть встановлювати додаткові вимоги.[2][3] Якщо важливо не пропустити зустріч, купити товари, отримати доставку чи скористатися послугами, найнадійніше перевірити календар відповідного кантону й графік самого постачальника.