Державні свята у Туреччина

Як влаштована система державних свят Туреччини

Закон про національні та загальні свята встановлює основний календар. День республіки визначено як національне свято, а День національного суверенітету та дітей, День пам’яті Ататюрка, молоді та спорту, День перемоги, День демократії та національної єдності, День праці та солідарності, Новий рік, Рамазан-байрам та Курбан-байрам належать до визнаних законом загальних свят.[1]

У дні національних, офіційних і релігійних свят, передбачених законом, а також в інші зазначені в ньому загальні святкові дні урядові установи й державні установи зачинені. На організації, робота яких потребує безперервної діяльності, поширюються спеціальні правові норми.[1] Правила для приватного сектору складніші, тому не слід автоматично вважати, що кожне законодавчо встановлене свято означає припинення роботи всіх підприємств.

День республіки має особливий правовий статус

День республіки посідає особливе місце в системі державних свят. Це свято вшановує проголошення Республіки та є єдиним святом, яке закон прямо називає національним.[1][3] Законодавчо встановлений період святкування починається в другій половині дня напередодні й триває в День республіки.[1]

Закон також прямо вимагає, щоб приватні підприємства зачинялися в День республіки.[1] Це відрізняє його від ширшого переліку загальних свят, коли робота в приватному секторі залежить від трудових домовленостей та іншого чинного законодавства.

Національний суверенітет, молодь і перемога

Кілька громадянських свят зберігають пам’ять про важливі етапи становлення й захисту сучасної турецької держави. День національного суверенітету та дітей пов’язаний із відкриттям Великих національних зборів і принципом, за яким суверенітет належить народові.[4] Свято також має особливий зв’язок із дітьми, що відображено в його офіційній назві та публічних святкуваннях.

День пам’яті Ататюрка, молоді та спорту нагадує про прибуття Мустафи Кемаля Ататюрка до Самсуна й початок національної боротьби, а День перемоги вшановує військову перемогу, пов’язану із завершальним етапом Війни за незалежність.[1] Це сталі громадянські свята, а не дати, що визначаються релігійним календарем.

Рамазан-байрам і Курбан-байрам

Два головні законодавчо встановлені релігійні свята Туреччини — Рамазан-байрам, широко відомий англійською також як Завершення Рамадану (Ід аль-Фітр), і Курбан-байрам, або Свято жертвопринесення (Ід аль-Адха). Законодавчий період святкування кожного з них починається в другій половині дня напередодні, у день арифе, і триває протягом визначеного законом періоду свята.[1]

Робота й оплата праці у державні свята

Для працівників, на яких поширюється Закон про працю, можливість працювати в національні та загальні святкові дні визначається відповідною колективною угодою або трудовим договором. Якщо в договорі немає положення, яке дозволяє таку роботу, потрібна згода працівника.[2]

Працівник, на якого поширюється Закон про працю і який не працює у встановлений законом національний або загальний святковий день, отримує повну оплату за цей день без виконання роботи. Якщо ж він працює, роботодавець має додатково виплатити ще одну повну денну зарплату за кожен відпрацьований святковий день.[2] На практиці працівник, який відповідає умовам, отримує звичайну оплату за святковий день і ще один день зарплати.

Офіційні періоди свят і подовжені адміністративні вихідні

Тривалість періоду святкування Рамазан-байраму й Курбан-байраму встановлена законом про свята.[1] Подовжені адміністративні вихідні, які часом оголошують на період релігійних свят, не слід вважати постійним продовженням законодавчо встановлених святкових днів. Такі рішення можуть ухвалюватися для державних службовців окремо на конкретний рік.

Планування банківських операцій, покупок і подорожей

Установи зачиняються в законодавчо встановлені національні й загальні святкові дні, але для всіх приватних підприємств немає єдиного порядку закриття.[1][2] Торговельні центри, ресторани, супермаркети та інші підприємства можуть працювати, якщо це дозволяють умови праці й чинні правила, тож години роботи слід уточнювати в конкретному закладі.

Банківські й транспортні послуги також варто перевірити заздалегідь. Нормативні акти щодо платіжної інфраструктури визначають, що в законодавчо встановлені святкові дні окремі клірингові та розрахункові операції не проводять; для встановлених законом неповних святкових днів передбачено окремий порядок.[5] Транспортні послуги можуть працювати й у свята, однак їхні розклади та попит залежать від організації роботи, а не є сталим наслідком законодавства про свята. Уточнюйте актуальний розклад авіарейсів, залізниці, міжміських автобусів і міського транспорту у відповідного перевізника.