День праці у Нова Зеландія

Восьмигодинний день і походження Дня праці

1840 року тесля Семюел Парнелл домігся восьмигодинного робочого дня у Веллінгтоні. Ця практика поширилася на інші центри, але залишалася звичаєм, а не законним правом, і стосувалася лише окремих груп працівників.[1]

Перший День праці в Новій Зеландії відсвяткували 28 жовтня 1890 року. У парадах у головних центрах узяли участь кілька тисяч членів профспілок і їхніх прихильників. Дата відзначала 50-ту річницю досягнення Парнелла й першу річницю Морської ради — організації профспілок працівників транспорту та гірничої галузі. Державним службовцям надали вихідний, щоб вони могли прийти на паради.[1]

1899 року парламент оголосив День праці державним святом. З 1910 року його відзначають у четвертий понеділок жовтня. Свято виникло з місцевої трудової історії та зусиль профспілок поліпшити умови праці.[1]

Державне свято та права працівників

Закон про свята 2003 року визначає права на державні свята, а новозеландське відомство з питань зайнятості вказує, що День праці припадає на четвертий понеділок жовтня. Працівники мають право на оплачуваний вихідний, якщо свято припадає на день, коли вони зазвичай мали б працювати.[2][3]

Деяких працівників можуть зобов’язати працювати, якщо це передбачає їхня трудова угода і цей день був би для них робочим. За відпрацьовані години їм мають платити щонайменше у півторакратному розмірі; якщо цей день був би для них робочим, вони також мають право на додатковий вихідний.[3]

Оскільки свято завжди припадає на понеділок, працівник, який зазвичай працює по понеділках і має вихідний, може отримати три вихідні дні поспіль. Право залежить від звичного графіка кожної людини, тому оплачуваний вихідний не надається автоматично всім.[2][3]

Магазини та практичне планування

День праці не належить до днів обмеженої торгівлі магазинів у Новій Зеландії. Основні загальнодержавні обмеження діють на Різдво Христове, Страсну п’ятницю, у День АНЗАК до 13:00 та у Великодню неділю; Дня праці в цьому переліку немає. Окремі магазини можуть самостійно визначати години роботи, тож відвідувачам варто перевірити їх на місці.[4]

В офіційній історії згадано паради як частину першого Дня праці. Документоване значення свята в Новій Зеландії й надалі пов’язане з боротьбою за восьмигодинний день, діяльністю профспілок і законодавчими правами працівників.[1][2][3]