Державні свята у Австрія

Законодавча система свят в Австрії

Закон про відпочинок визначає державні свята Австрії та гарантує працівникам, на яких він поширюється, щонайменше двадцять чотири години безперервного святкового відпочинку.[1] Загальнонаціональний перелік охоплює Новий рік, Богоявлення, Великодній понеділок, День праці (державне свято), Вознесіння Господнє, Понеділок П’ятидесятниці, Свято Тіла і Крові Христових, Успіння Пресвятої Богородиці, Національний день, День усіх святих, Непорочне Зачаття, Різдво Христове та День святого Стефана.[1]

Ці державні свята встановлено на федеральному рівні; кожна з дев’яти земель Австрії не має окремого календаря свят. Водночас інші правила, пов’язані зі святами, можуть відрізнятися залежно від регіону. Наприклад, органи влади земель можуть визначати винятки з правил роботи магазинів у межах федерального законодавства, зокрема коли це обґрунтовано регіональними потребами або потребами туризму.[3] Тому місцеві звичаї, шкільні календарі та релігійні відзначення не слід автоматично вважати додатковими загальнонаціональними державними святами.

Оплата у святкові дні та робота під час свята

Працівник не втрачає звичайну заробітну плату лише через те, що державне свято скасовує роботу. Закон про відпочинок передбачає, що працівники зберігають оплату, яку отримали б, якби роботу не було скасовано через свято.[2]

Якщо працівник працює під час установленого законом святкового відпочинку, зазвичай йому належать і святкова оплата, і оплата фактично виконаної роботи.[2] Відповідно до законодавчих правил можна натомість домовитися про відгул; якщо за звичайні робочі години у свято погоджено компенсаційний відпочинок, Закон про відпочинок вимагає тривалого безперервного періоду відпочинку.[1] Колективні договори також можуть впливати на детальний розрахунок і порядок виплати заробітку.[2]

Перенесення свята з вихідного дня не відбувається автоматично

До Австрії не слід застосовувати правило автоматичного перенесення свята з вихідного дня. Закон про відпочинок зазвичай не переносить державне свято на понеділок лише тому, що воно збіглося з вихідним. Натомість закон узгоджує святковий відпочинок із щотижневим, коли вони збігаються.[1] Тому свято, що припало на вихідний, зазвичай не створює додаткового вихідного в будній день.

Національний день, незалежність і нейтралітет

Національний день Австрії тісно пов’язаний із відновленням суверенітету країни після війни та її конституційним зобов’язанням дотримуватися постійного нейтралітету. Після завершення окупації союзниками парламент ухвалив конституційний закон про постійний нейтралітет Австрії. Річницю цього парламентського рішення спершу відзначали як День прапора, а згодом вона стала Національним днем країни.[4]

Парламент Австрії зазначає, що нейтралітет став частиною національної свідомості країни після війни.[4] Тому Національний день — це не просто загальне святкування незалежності: він поєднує завершення окупації, відновлення суверенітету та конституційне проголошення постійного нейтралітету.

Релігійні свята в австрійському календарі

Християнські відзначення становлять значну частину календаря державних свят Австрії. У Законі про відпочинок зазначено Великодній понеділок, Вознесіння Господнє, Понеділок П’ятидесятниці, Свято Тіла і Крові Христових, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, Непорочне Зачаття, Різдво Христове, День святого Стефана та Богоявлення.[1] Деякі з них є перехідними святами, тому їхні дати за григоріанським календарем щороку змінюються.

Страсна п’ятниця наразі не входить до загального переліку державних свят.[1] Старіші матеріали, де її названо державним святом для членів окремих християнських церков, відображають попередню редакцію закону, тож їх не слід використовувати для опису чинного загального календаря свят.

Чи зачинені магазини у державні свята?

Зазвичай австрійські магазини зачинені в неділю та державні свята.[3] Однак твердження, що магазини по всій країні зачинені без винятків, надто категоричне. Законодавство про години роботи магазинів передбачає винятки, а органи влади земель можуть установлювати додаткові регіональні правила.[3]

До винятків, залежно від чинних правил, можуть належати окремі продажі на залізничних станціях, в аеропортах і місцях посадки й висадки пасажирів із суден, у кіосках та на автозаправних станціях, а також продажі, пов’язані з музеями, культурними заходами, спортивними й дозвіллєвими закладами.[5] У туристичних районах також можуть діяти спеціальні винятки, установлені землями.[3] Тому мандрівникам, яким у свято потрібні продукти чи інші товари, варто перевірити місцеві варіанти й не припускати ні повного закриття, ні звичайного графіка буднього дня.

Особливе правило для магазинів у день Непорочного Зачаття

Непорочне Зачаття — державне свято, проте торгівля цього дня підпадає під особливий режим. Австрійські правила трудового законодавства й роботи магазинів за певних умов дозволяють торгівлю, хоча загальним правилом залишається закриття у державні свята.[5] Тому це свято є важливим винятком із спрощеного твердження, що всі австрійські магазини завжди зачинені в кожне державне свято.

Ресторани, туризм та інші послуги у святкові дні

Святковий відпочинок не зупиняє всю економіку Австрії. Закон про відпочинок передбачає винятки для діяльності та галузей, де роботу в неділю або свята дозволено законом; офіційні роз’яснення також зазначають, що за винятками можуть працювати такі сфери, як готельно-ресторанний бізнес і окремі культурні заклади.[6] Тому ресторани, готелі, культурні заклади, місця дозвілля, транспортні служби й туристичні підприємства можуть працювати, навіть коли звичайні офіси та значна частина роздрібної торгівлі зачинені.

Як планувати справи на австрійські свята

Для повсякденних поїздок найважливіше розрізняти встановлений законом святковий відпочинок і правила роботи закладів. Звичайну роздрібну торгівлю переважно обмежено, однак передбачені законом винятки дають змогу працювати окремим магазинам.[3][5] Готельно-ресторанний бізнес, туризм, культура й транспорт можуть працювати за іншими правилами.[6]