Державні свята у Монако

Офіційні державні свята Монако

До встановлених законом свят Монако належать День Його Світлості Суверенного князя, Новий рік, День святої Девоти, Великодній понеділок, День праці, Вознесіння Господнє, Духів понеділок, Свято Тіла і Крові Христових, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, Непорочне зачаття та Різдво Христове. Цей перелік відображає як католицькі традиції Монако, так і інституції, притаманні Князівству.[1]

Уряд також публікує офіційний щорічний перелік оплачуваних неробочих свят. Він допомагає з’ясувати дати рухомих християнських свят і перенесених вихідних, передбачених законом. Оскільки ці дати залежать від календаря, підприємствам і відвідувачам слід звірятися з відповідним офіційним переліком, а не користуватися розкладом за попередній рік.[3]

Оплачувані святкові дні та права працівників

Загальне правило передбачає більше, ніж просто оголошення цих дат урочистими святами. Законодавство Монако встановлює, що визначені законом свята є обов’язковими оплачуваними неробочими днями для працівників незалежно від способу оплати їхньої праці, з урахуванням передбачених законом винятків. Святковий день залишається оплачуваним, якщо збігається з щотижневим днем відпочинку працівника або з робочим днем, коли підприємство зазвичай не працює повністю чи частково.[2]

Право на оплату святкового дня також залежить від відвідування роботи напередодні та після свята, хоча законодавство визнає певні дозволені випадки відсутності, зокрема оплачувану відпустку й окремі причини, пов’язані з хворобою, нещасним випадком, одруженням і втратою близької людини.[2]

Колективні договори або усталена практика на робочому місці можуть передбачати вигідніші умови. Законодавчий режим замінює домовленості, що передбачають менше оплачуваних неробочих свят, але закон прямо забороняє застосовувати його так, щоб зменшити більшу кількість таких днів, уже встановлену колективним договором або звичаєм.[2]

Робота у державне свято

Деякі заклади й служби не можуть переривати роботу. Працівники, які працюють у таких установах у встановлене законом оплачуване свято, мають право, крім звичайної оплати за виконану роботу, або на додаткову виплату в такому самому розмірі, або на оплачуваний компенсаційний відпочинок.[2]

За інших обставин роботодавець може звернутися по дозвіл на відступ від загальної вимоги припинити роботу. Такий дозвіл надає інспектор праці за встановленою законом процедурою, зокрема після консультацій із представниками працівників або, якщо їх немає, із самими працівниками.[2]

Якщо свято припадає на неділю

У Монако немає загального правила, за яким кожне державне свято, що припадає на вихідні, переноситься. Натомість законодавство визначає окремі свята, для яких неділя означає, що наступний понеділок також стає офіційним святковим днем. На інші свята це правило автоматично не поширюється.[1]

Цю відмінність важливо враховувати під час планування зустрічей і графіків роботи. Щоб з’ясувати, чи передбачено перенесений вихідний у конкретному календарному році, слід користуватися офіційним щорічним переліком свят.[3]

Свята Девота — покровителька Монако

Свята Девота — покровителька й захисниця Монако та князівської родини, а її день є одним із державних свят Князівства.[1][4] Ця традиція посідає особливе місце в культурі Монако й бере початок із легенди про юну християнську мученицю з Корсики, чиї останки човном доправили до Монако.[4]

Традиційні святкування поєднують релігійні церемонії із символічним спаленням човна — нагадуванням про легенду святої, — а потім відбуваються богослужіння в соборі та процесія з її реліквіями. Князівський палац називає це свято однією з найдавніших традицій Монако й відзначає його давній зв’язок із династією Грімальді.[4]

День Його Світлості Суверенного князя та національна самобутність

День Його Світлості Суверенного князя є національним святом Монако й прямо внесений до переліку державних свят, установлених законом.[1] Князівський палац описує його як свято самобутності й традицій національної спільноти, що об’єднує громадські, релігійні, церемоніальні, святкові та суспільні заходи.[5]

Серед традиційних заходів були вручення нагород, церемонії за участю карабінерів князя, подячна меса й «Тебе, Бога, хвалимо», розваги для публіки та благодійні заходи. Точну програму можуть змінювати, тож ці складові слід сприймати як усталені традиції, а не як гарантований щорічний розклад.[5]

Планування роботи й поїздок у святкові дні

Оскільки встановлені законом свята зазвичай є обов’язковими оплачуваними неробочими днями, вони можуть впливати на роботу установ і звичайну ділову активність у Монако.[2] Водночас закон прямо враховує заклади й служби, діяльність яких не можна перервати, тому державне свято не означає, що все без винятку припиняє роботу.

Відвідувачам варто безпосередньо уточнювати години роботи банків, крамниць, ресторанів, туристичних об’єктів, перевізників та інших потрібних їм служб. Плануючи ділові зустрічі й адміністративні прийоми, особливо важливо перевірити офіційний щорічний перелік свят на період рухомих релігійних свят і тих дат, для яких законом може бути встановлений перенесений вихідний у понеділок.[1][3]