Духів понеділок у Монако
Духів понеділок, або понеділок після П’ятидесятниці, — законодавчо встановлене державне свято в Монако. Його зазначено в законі серед державних свят, і закон також передбачає, що такі дні зазвичай є оплачуваними вихідними для працівників.[1][2]
Правовий статус і вихідний
Закон Монако № 798 від 18 лютого 1966 року визначає Духів понеділок одним із законодавчо встановлених державних свят країни. Відповідно до Закону № 800, такі свята зазвичай є обов’язковими оплачуваними вихідними для працівників незалежно від способу оплати праці. Закон передбачає виняток для домашніх працівників: їхні роботодавці не зобов’язані надавати їм вихідний, хоча за роботу у святковий день передбачено правила компенсації.[1][2]
Правило Закону № 798 про перенесений вихідний стосується деяких визначених свят, що припадають на неділю, зокрема Нового року, свята князя, 1 травня, Успіння Пресвятої Богородиці, Дня усіх святих і Різдва Христового. Духового понеділка серед них немає, тому закон не передбачає для нього перенесення вихідного на інший день.[1]
Релігійне значення
Духів понеділок настає після П’ятидесятниці — християнського свята на згадку про зішестя Святого Духа на учнів Ісуса. У Ватикані зазначають, що ця подія відбулася через п’ятдесят днів після Великодня і стала початком Церкви.[3]
У римо-католицькому календарі понеділок після П’ятидесятниці також є днем пам’яті Пресвятої Діви Марії, Матері Церкви. У ватиканському декреті про встановлення цього дня пам’яті його пов’язано з перебуванням Марії з апостолами, коли вони чекали на Святого Духа.[4]
Планування з урахуванням свята
Для працівників, на яких поширюється загальне правило, Духів понеділок означає оплачуваний вихідний. Відвідувачам слід безпосередньо уточнити інформацію в службі чи закладі, якими вони планують скористатися, а не припускати, що вони будуть відчинені або зачинені.[2]
Дата свята змінюється разом із датою Великодня, оскільки П’ятидесятницю відзначають через п’ятдесят днів після Великодня, а Духів понеділок припадає на наступний понеділок. У законі Монако Духів понеділок не зазначено серед свят, для яких передбачено перенесений вихідний, якщо вони припадають на неділю.[1][3]
Поширені запитання
Чи є Духів понеділок державним святом у Монако?
Так. Закон № 798 зараховує Духів понеділок до законодавчо встановлених державних свят Монако.[1]
Чи мають працівники вихідний?
За загальним правилом, законодавчо встановлені свята є обов’язковими оплачуваними вихідними для працівників. Для домашніх працівників роботодавець не зобов’язаний надавати вихідний, хоча якщо вони працюють, застосовуються правила компенсації.[2]
На який день припадає Духів понеділок?
Чи працюють крамниці, банки й громадський транспорт?
Чи передбачено перенесений вихідний для Духового понеділка?
Закон № 798 передбачає перенесений вихідний для деяких свят, що припадають на неділю, але Духового понеділка серед свят, охоплених цим правилом, немає.[1]
Джерела та посилання
Джерела щодо свята Духів понеділок у Монако:
- Loi n° 798 du 18 février 1966 portant fixation des jours fériés légaux- Legimonaco
- Loi n° 800 du 18 février 1966 régissant la rémunération et les conditions de travail relatives aux jours fériés légaux- Legimonaco
- Regina Cæli, 27 May 2007, Pentecost Sunday- The Holy See
- Decree on the celebration of the Blessed Virgin Mary Mother of the Church in the General Roman Calendar (11 February 2018)- Congregation for Divine Worship and the Discipline of the Sacraments, The Holy See