Державні свята у Хорватія

Як працює система державних свят Хорватії

Хорватський закон про свята, пам’ятні дні та неробочі дні визначає встановлені законом неробочі свята країни. До них належать Новий рік, Богоявлення, Великдень і Великодній понеділок, День праці, День державності, Свято Тіла і Крові Христових, День антифашистської боротьби, День перемоги та подяки Батьківщині й день хорватських захисників, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, День пам’яті жертв Вітчизняної війни та жертв Вуковара й Шкабрні, Різдво та День святого Стефана.[1]

У тому самому законі окремо перелічено пам’ятні дні. Вони мають офіційне історичне або суспільне значення, але зазвичай є робочими, а не законодавчо встановленими вихідними. Це розрізнення важливе під час перегляду хорватських календарів, адже офіційно визначений пам’ятний день не обов’язково означає, що установи не працюватимуть.[1][2]

Державність, пам’ять про війну та національна історія

Деякі державні свята Хорватії вшановують визначальні події сучасної історії країни. День державності — встановлене законом неробоче свято, пов’язане з хорватською державністю, а День перемоги та подяки Батьківщині й день хорватських захисників відзначає перемогу у Вітчизняній війні та вшановує хорватських ветеранів. У календарі також є окремий День пам’яті, присвячений жертвам Вітчизняної війни, зокрема жертвам Вуковара й Шкабрні.[1]

День антифашистської боротьби вшановує інший період історії Хорватії та також є встановленим законом неробочим святом. Ці дати юридично відрізняються від численних пам’ятних днів країни, деякі з яких теж присвячено подіям і жертвам хорватської історії.[1][2]

Християнські свята та дати, що змінюються

Християнські традиції становлять значну частину календаря державних свят Хорватії. Богоявлення, Великдень, Великодній понеділок, Свято Тіла і Крові Христових, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, Різдво та День святого Стефана є встановленими законом неробочими святами.[1]

Великдень і Свято Тіла і Крові Христових мають змінні дати, тож у григоріанському календарі щороку припадають на різні дні.[2]

Свято, що припало на вихідні, не переноситься

У Хорватії встановлене законом свято автоматично не переносять на наступний робочий день, якщо воно збігається з неділею, іншим державним святом або іншим неробочим днем. У законі про свята прямо зазначено, що такий день не переноситься на наступний.[1]

У певному році свято може створювати вихідний посеред робочого тижня, а в іншому — збігтися зі звичайним днем відпочинку, не створюючи додаткового вихідного понеділка.[1]

Оплата праці та робота у державні свята

Працівники мають право на компенсацію заробітної плати за свята, встановлені законом, і релігійні неробочі дні, якщо за графіком мали б працювати. Якщо працівник фактично працює у державне свято, трудове законодавство Хорватії передбачає право на підвищену оплату.[1][3]

Законодавство не встановлює єдиного відсотка підвищення для всіх працівників. Розмір доплати визначають відповідний колективний договір, правила трудового розпорядку або трудовий договір. Отже, саме право встановлено законом, а його точна грошова вартість може залежати від умов працевлаштування.[3]

Релігійні вихідні поза загальним календарем свят

Хорватське законодавство також гарантує визначені релігійні неробочі дні представникам окремих релігійних громад. Християни, які святкують Різдво за юліанським календарем, мають відповідний неробочий день; таке саме право мають християни, які відзначають за цим календарем Великдень. Мусульмани можуть обрати по одному дню на Ід аль-Фітр та Ід аль-Адха, а юдеї — по одному дню на Йом-Кіпур і Рош га-Шана.[1]

Ці права не входять до загальнонаціонального переліку свят. Вони дають змогу відзначати визначені релігійні дати як неробочі дні, не перетворюючи кожне з цих свят на загальне державне свято для всього населення.[1]

Робота магазинів у державні свята

Закон Хорватії про торгівлю зазвичай зобов’язує роздрібні заклади зачинятися у державні свята. Однак закон передбачає важливі винятки. Загальна вимога щодо закриття може не поширюватися на магазини, розташовані в межах або у складі таких об’єктів, як залізничні та автобусні вокзали, аеропорти, морські порти, автозаправні станції, лікарні, готелі, заклади культури й релігії, музеї, туристично-інформаційні центри, пристані для яхт, кемпінги та деякі інші місця.[4][5]

Інші винятки стосуються окремих видів торгівлі, зокрема через торговельні автомати, дистанційного продажу, певних видів продажу сільськогосподарської продукції та торгівлі на ярмарках і громадських заходах. Для газетних кіосків передбачено окремий обмежений дозвіл на роботу у святкові дні. Уряд також може відповідно до Закону про торгівлю визначити торговельні точки, які мають працювати в конкретне свято.[4][5]

Планування справ у хорватські свята

Під час планування роботи підприємствам насамперед слід враховувати, що вихідний день автоматично не переноситься, працівник має право на компенсацію, якщо через свято не працює в запланований робочий день, а за роботу у свято передбачено підвищену оплату.[1][3]