Державні свята у Есватіні

Національні, християнські та королівські свята

До затвердженого урядом переліку державних свят входять Новий рік, Страсна п’ятниця, Великодній понеділок, День народження короля Мсваті III, День національного прапора, День праці, Вознесіння Господнє, День Сомхоло, Різдво Христове та День подарунків, а також Умхланга й Інквала.[1] Ці свята відображають різні аспекти національного життя Есватіні: християнську традицію, монархію, національну ідентичність, працю, незалежність і звичаєву культуру.

Для королівських подій також можуть офіційно призначити день святкування, відмінний від фактичної дати народження. Міністерство внутрішніх справ користувалося повноваженнями щодо державних свят, щоб оголошувати день офіційного відзначення дня народження короля.[2] Для планування слід орієнтуватися на оголошену дату свята, а не на припущення про її повторювану дату за григоріанським календарем.

Інквала та традиційний календар

Інквала — одна з найважливіших традиційних церемоній Есватіні. За інформацією уряду, вона відзначає початок королем свята перших плодів і символізує його роль як об’єднавчої постаті свазійського народу.[3] День Інквали входить до урядового переліку державних свят, але його точну дату оголошують окремо, а не фіксують у цьому переліку назавжди.[1]

Урядова інформація про культуру пояснює, що час проведення Інквали залежить від місячних циклів.[3] Тому не слід вважати, що дата за григоріанським календарем із попереднього року допоможе передбачити її наступне проведення. Для визначення дати державного свята й пов’язаної з ним церемонії слід звертатися до відповідного офіційного оголошення.

Дату Умхланги також оголошують окремо

Умхланга, або Танець очерету Умхланга, також входить до затвердженого переліку державних свят; дату його проведення оголошують окремо.[1] Цим він відрізняється від свят із фіксованою датою, як-от Різдво Христове чи День праці.

Що відбувається, коли свято припадає на неділю?

Згідно із затвердженими урядом правилами, якщо державне свято припадає на неділю, вихідний переноситься на наступний понеділок. Якщо свято припадає на суботу, це правило не діє.[1] В урядових повідомленнях, виданих відповідно до законодавства про державні свята, на практиці застосовували такий механізм перенесення недільного вихідного.[4]

Це уточнює загальне припущення, нібито кожне свято у вихідний день автоматично дає додатковий вихідний у будень. Плануючи відпустку, нарахування зарплати, зустрічі чи роботу підприємства, розрізняйте свято в неділю, для якого передбачено перенесення вихідного, і свято в суботу, для якого опубліковані урядом правила не передбачають такого автоматичного перенесення.[1]

Державні свята та відпустка працівників

Трудове законодавство Есватіні передбачає, що оплачувані державні свята не входять до щорічної відпустки. Якщо оплачуване державне свято припадає на період щорічної відпустки працівника, її тривалість збільшується на один день за це свято, а до відпускних додається оплата за відповідний день.[5]

Галузеві правила оплати праці можуть містити докладніші положення про оплату роботи у державні свята. Наприклад, постанови про оплату праці, ухвалені відповідно до Закону про оплату праці, визначали перелік оплачуваних свят і передбачали підвищену оплату за роботу в такі дні.[6] Тому роботодавцям слід перевіряти постанову про оплату праці або трудові правила, чинні в конкретній галузі, а не вважати, що для всіх працівників діє однакова формула надбавок.

Робота життєво важливих служб триває

Статус державного свята не означає, що всі служби Есватіні припиняють роботу. Урядові заяви прямо вказують, що поліція, оборонні та пенітенціарні служби, медичні заклади, служби водо- й електропостачання, пожежна служба та інші життєво важливі служби працюють у періоди великих свят.[7]

Планування з урахуванням календаря свят Есватіні

Дати свят із фіксованим днем можна визначити за законодавчим та урядовим календарем, але королівські й традиційні свята потребують уважнішої перевірки. Для Інквали й Умхланги прямо зазначено, що дати буде оголошено окремо; відповідальні органи також можуть офіційно призначити день святкування дня народження короля.[1][2]

Якщо план залежить від точних дат, орієнтуйтеся на відповідне урядове оголошення, а не лише на календарі минулих років. Це особливо важливо для традиційних церемоній, час проведення яких визначають культурні процеси, а не стала дата за григоріанським календарем.[1][3]