Державні свята у Сен-Мартен

Французькі державні свята й місцеве свято Сен-Мартена

Французький Трудовий кодекс визначає основні державні свята за законом, на яких ґрунтується календар Сен-Мартена. До них належать Новий рік, Великодній понеділок, День праці, День перемоги, Вознесіння Господнє, Духів понеділок, національне свято, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, День перемир’я та Різдво Христове. [1] Деякі з них мають сталу дату за григоріанським календарем, тоді як інші залежать від християнського літургійного календаря, а тому щороку припадають на різні дати.

У Сен-Мартені також встановлено державне свято на честь Скасування рабства. У Трудовому кодексі Сен-Мартен прямо зазначений серед французьких заморських територій, де місцеве вшанування цієї події є державним святом. [2] Нормативний декрет установлює для Сен-Мартена окреме щорічне відзначення, відмінне від дат, визначених для кількох інших французьких заморських територій. [4]

Чим особливе вшанування Скасування рабства

Свято на честь Скасування рабства — це більше, ніж неформальне місцеве святкування. Його статус закріплено у французькому законодавстві, яке передбачає окремі щорічні пам’ятні дати для таких територій, як Гваделупа, Французька Гвіана, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-Бартелемі та Сен-Мартен. [2][4] Саме це є важливою відмінністю між календарем державних свят Сен-Мартена та календарем материкової Франції.

Ця пам’ятна дата пов’язана зі Скасуванням рабства у французьких колоніях і володіннях. Історичний декрет про скасування рабства наказав повністю скасувати його у французьких колоніях і володіннях та поклав на органи влади відповідальність за запровадження звільнення поневолених людей на відповідних територіях. [5] Сучасне законодавство зберігає пам’ять про ці події завдяки окремим щорічним відзначенням на кожній території.

Державне свято не завжди означає вихідний

Твердження довідника про те, що всі державні свята за законом гарантують оплачуваний вихідний і обов’язкове припинення роботи, надто широке. За французьким трудовим законодавством День праці має особливий захист і зазвичай є обов’язковим неробочим святом, за винятком закладів і служб, роботу яких неможливо перервати. В інші державні свята робота може проводитися або не проводитися залежно від чинної колективної угоди, домовленостей із роботодавцем і вимог законодавства. [3]

Так само практика, відома як faire le pont, не означає автоматичного продовження державного свята за законом. Роботодавець може дозволити працівникам не працювати в проміжний робочий день між державним святом і щотижневими вихідними, але відпрацьовувати утворені години може бути потрібно пізніше. [3] Тож мандрівникам і працівникам не варто вважати, що свято перед вихідними або після них автоматично утворює офіційну багатоденну перерву.

Планування поїздки на невеликий острів

Відвідувачам варто відрізняти правовий статус свята від годин роботи окремих закладів і служб. Державне свято не встановлює універсального правила закриття магазинів, ресторанів, закладів розміщення, поромних компаній чи інших приватних підприємств. [3] Заклади, орієнтовані на туристів, можуть працювати, тоді як офіси та інші робочі місця дотримуватимуться іншого графіка.