Свято жертвоприношення (Ід аль-Адха) у Індонезія

Значення та час відзначення

В Індонезії Ідул Адха також називають Харі Рая Хаджі та Ідул Курбан. Свято нагадує про історію готовності пророка Ібрагіма коритися Богові, а пов’язане з ним жертвоприношення вважають проявом побожності. Воно щороку припадає на ту саму дату ісламського календаря, але ця дата змінюється за григоріанським календарем; її визначає офіційним рішенням Міністерство у справах релігії Індонезії.[2][3]

У всьому світі Ід аль-Адха пов’язане з паломництвом хадж і вшануванням мусульманами побожності Ібрагіма через молитву та, де це практикується, жертвоприношення тварини.[3]

Державне свято та робота

Президентський указ Індонезії № 8 від 2024 року передбачає релігійні та інші свята, зокрема правила для державних службовців, які мають працювати у свято з огляду на службові обов’язки.[1] Уряд також визначає святкові графіки спільними рішеннями міністрів, відповідальних за релігійні справи, працю та адміністративну реформу. У цих рішеннях національні свята відокремлено від спільних вихідних, а постачальникам життєво важливих громадських послуг, зокрема банківській сфері, транспорту, комунальним і медичним службам, доручено за потреби організовувати чергування.[2]

Отже, свято не гарантує, що всі служби зачиняться. Перед візитом уточнюйте години роботи в державних установах і банках; життєво важливі служби організовують чергування, тоді як магазини, школи й місцеві транспортні перевізники можуть мати власні графіки. Перед поїздкою чи візитом перевіряйте інформацію безпосередньо.[1][2]

Молитва, жертвоприношення та роздавання м’яса

Центральна частина відзначення — молитва Ідул Адха, після якої в багатьох громадах проводять курбан — ритуальне заколювання тварини. У матеріалах Міністерства у справах релігії Індонезії жертвоприношення описано як вияв побожності та пов’язано із сезоном хаджу.[3] Місцеві рекомендації в Джок’якарті документують спільні молитви й роздавання жертовного м’яса, показуючи, як відзначення також передбачає практичну організацію на рівні громади.[4]

Курбан зазвичай передбачає роздавання м’яса. У Джок’якарті міська влада закликала організаторів зменшувати кількість пластикових відходів у місцях молитви й роздавання м’яса, зокрема використовуючи багаторазові ємності або доступні на місці альтернативи.[4]

Чого очікувати

У громадах, які беруть участь у відзначенні, очікуйте молитовних зібрань і організованого курбану. Масштаб і порядок залежать від місцевості. Святковий графік може вплинути на доступ до державних установ та інших служб, тож заздалегідь уточніть години роботи й транспорт у постачальника послуг або місцевої влади.[2][4]