День праці у Канада

Історія робітничого руху в Канаді

День праці має відповідник в інших країнах, але канадське святкування пов’язане з історією робітничого руху країни. У 1872 році 10,000 працівників приєдналися до страйку друкарської спілки Торонто, вимагаючи дев’ятигодинного робочого дня. Федеральний міністр праці описує свято як нагоду вшанувати працівників і згадати боротьбу за кращу оплату праці, право на колективні переговори та безпечніші умови роботи.[2]

Уряд Канади повідомляє, що офіційно визначив перший понеділок вересня Днем праці у 1894 році. В іншому матеріалі федерального уряду зазначено, що перше святкування Дня праці відбулося в Нью-Йорку у 1882 році; отже, канадське свято є частиною ширшого руху за вшанування працівників.[3]

Коли відзначають і хто має вихідний

Дата визначається сталим правилом щодо дня тижня: День праці припадає на перший понеділок вересня. Сама дата свята не надає всім працівникам однакових прав. Працівники, на яких поширюється федеральне регулювання, мають право на День праці як загальне свято; федеральні правила також стосуються таких галузей, як банківська справа, авіаційні й залізничні перевезення, телекомунікації та поштові служби. На працівників поза федеральною юрисдикцією поширюються трудові стандарти їхньої провінції або території.[1][4]

Деталі правил провінцій різняться. В Альберті більшість працівників мають право на оплату за загальне свято, якщо День праці є для них звичайним робочим днем або якщо вони працюють у це свято, з урахуванням критеріїв і винятків. Британська Колумбія включає День праці до переліку встановлених законом свят і передбачає відповідну оплату для працівників, які відповідають критеріям. Ці приклади показують, чому працівникам варто перевіряти правила для своєї юрисдикції та роботи.[5][6]

Робота, замінні вихідні та закриття

Свято не означає, що всі робочі місця мають зачинитися. За федеральними правилами роботодавці можуть вимагати від працівників, які мають на це право, працювати у загальне свято; зазвичай вони отримують святкову оплату та щонайменше півтори звичайної ставки за відпрацьовані години. Якщо для працівника федерального сектору День праці припадає на неробочий день, оплачуване свято можуть додати до щорічної відпустки або надати у зручний для обох сторін час. Федеральні правила також дозволяють замінити свято іншим днем за умови проходження встановленої процедури погодження.[1]

У Британській Колумбії роботодавець і працівник можуть письмово домовитися про заміну встановленого законом свята іншим днем. Тому графіки роботи магазинів, державних служб і транспорту можуть відрізнятися залежно від місця й роботодавця. Оскільки офіційні сторінки про трудові стандарти визначають права працівників, а не загальнонаціональний графік закриття підприємств, перед плануванням уточніть години роботи конкретної установи, магазину чи служби.[4][6]

Значення та відзначення

Уряд Канади представляє День праці як нагоду подякувати працівникам і згадати роль робітничого руху в боротьбі за справедливіші й безпечніші умови. Переглянуті для цієї статті джерела підтверджують це значення та правовий статус свята, але не встановлюють єдиного для всієї країни набору церемоній, страв чи дозвіллєвих звичаїв. Спосіб відзначення й графіки можуть різнитися між громадами та робочими місцями.[2][3]