Путівник із календаря державних свят Венесуели
Система трудових свят у Венесуелі поєднує регулярні свята, прямо визначені Органічним законом про працю, патріотичні дати, встановлені Законом про національні свята, а також обмежену кількість додаткових свят, які можуть оголошувати національні, штатні або муніципальні органи влади.[1][2] Тож практичний календар охоплює загальнонаціональні дні відзначення, а також окремі місцеві чи спеціально оголошені неробочі дні.
Як працює законодавча система свят у Венесуелі
Органічний закон про працю вважає неділі святковими днями й окремо визначає як законодавчо встановлені свята Новий рік, Карнавальний понеділок і вівторок, Великий четвер і Страсну п’ятницю, День праці, Святвечір, Різдво Христове та Переддень Нового року. Він також включає дати, визначені Законом про національні свята.[1]
Закон про національні свята додає низку патріотичних днів відзначення, пов’язаних з історією незалежності Венесуели, Битвою під Карабобо, Сімоном Боліваром і національним днем пам’яті, нині відомим як День опору корінних народів.[2] Оскільки ці свята встановлені національним законодавством, вони є частиною загального трудового календаря, а не лише церемоніальними річницями.
Національні, штатні та муніципальні свята можуть діяти одночасно
У початковому довіднику правильно зазначено, що можливі місцеві відмінності, але механізм їх запровадження конкретніший за загальну систему регіональних календарів. Закон про працю визнає свята, оголошені національним урядом, штатами або муніципалітетами, з урахуванням сукупного законодавчого обмеження для цієї категорії.[1]
Тому підприємству, що працює в кількох містах Венесуели, не слід вважати, що в усіх його підрозділах завжди однаковий робочий календар. Регулярні загальнонаціональні свята становлять основу, а відповідне рішення штату чи муніципалітету може встановити додаткове місцеве свято.[1]
Карнавал і Страсний тиждень
Карнавальний понеділок і вівторок прямо визначені Законом про працю як святкові дні, а не стають неробочими лише внаслідок щорічного рішення виконавчої влади. Великий четвер і Страсна п’ятниця також є законодавчо встановленими святами.[1] Їхні дати за григоріанським календарем змінюються, оскільки вони пов’язані з християнським літургійним календарем.
Незалежність і Битва під Карабобо
Кілька національних свят відзначають етапи здобуття Венесуелою незалежності. Закон про національні свята включає дні пам’яті, пов’язані з початком процесу незалежності, Битвою під Карабобо та офіційним проголошенням незалежності.[2] Битва під Карабобо стала вирішальною перемогою республіканців під проводом Сімона Болівара, що зміцнила незалежність Венесуели, хоча решту роялістських сил було розбито пізніше.[3]
У календарі також є національне свято на честь дня народження Сімона Болівара.[2] Ці патріотичні дати мають юридичне значення для трудових відносин, оскільки Закон про працю прямо включає свята, визначені Законом про національні свята, до переліку законодавчо встановлених свят.[1]
У святкові дні роботу зазвичай призупиняють
Закон про працю передбачає, що у законодавчо встановлені святкові дні роботу призупиняють, а робочі місця закривають для відвідувачів, з урахуванням передбачених законом винятків.[1] Діяльність, яку не можна переривати з міркувань суспільного інтересу, технічної необхідності чи інших визнаних законом обставин, може тривати.
Загальне правило — призупинення роботи, однак є винятки, а фактична доступність магазинів, транспорту, медичних закладів, закладів гостинності та інших послуг залежить від виду діяльності й застосовних норм трудового законодавства.[1]
Оплата праці у святковий день
Працівник, який працює у законодавчо встановлений святковий день, має право на оплату за цей день і додаткову винагороду за виконану роботу, що обчислюється з надбавкою у п’ятдесят відсотків до звичайної зарплати.[1] Тому роботодавцям слід розрізняти звичайну оплату за святковий день і додаткову компенсацію за фактично виконану роботу.
Правила щодо того, чи може певний вид діяльності працювати у святковий день, і правила оплати праці — це окремі питання. Якщо підприємству законом дозволено продовжити роботу, воно все одно зобов’язане застосовувати положення про оплату праці у святкові дні до працівників, які мають на неї право.[1]
Для банків діє окремий операційний календар
Для банківських послуг потрібно додатково перевіряти календар. Венесуельський банківський регулятор SUDEBAN веде банківський календар і розрізняє банківські вихідні та інші державні свята. Години роботи його власних служб для населення не охоплюють ані законодавчо встановлені свята, ані банківські вихідні.[4][5]
Тому банківський вихідний не слід автоматично вважати загальним державним святом для всіх робочих місць у Венесуелі.[5] Якщо для операції потрібне обслуговування у відділенні, перевірте банківський календар SUDEBAN і графік конкретної фінансової установи.[4]
Спеціально оголошені свята можуть змінити календар
Закон про працю дозволяє національним, штатним або муніципальним органам влади оголошувати додаткові свята в межах законодавчої системи.[1] Це повноваження застосовується окремо від постійного регулярного календаря й може призводити до появи виняткових неробочих днів.
Поширені запитання про свята у Венесуелі
Чи є Карнавальний понеділок і вівторок законодавчо встановленими святами у Венесуелі?
Так. Карнавальний понеділок і Карнавальний вівторок прямо включені до переліку свят, встановлених Органічним законом про працю.[1] Їхні дати за григоріанським календарем щороку змінюються.
Чи є Великий четвер і Страсна п’ятниця державними святами?
Так. Закон про працю прямо визначає Великий четвер і Страсну п’ятницю як законодавчо встановлені свята.[1] Оскільки вони припадають на дати християнського великоднього календаря, за григоріанським календарем їхні дати щороку змінюються.
Чи можуть у штатах і муніципалітетах Венесуели встановлювати додаткові свята?
Так. Закон про працю визнає свята, оголошені національним урядом, штатами або муніципалітетами, з урахуванням установленого для цієї категорії законодавчого обмеження.[1] Тому місцеве свято може діяти в окремій місцевості, не стаючи регулярним загальнонаціональним святом.
Як оплачують роботу у законодавчо встановлений святковий день?
Працівник, який працює у святковий день, отримує оплату за цей день і оплату за виконану роботу з надбавкою у п’ятдесят відсотків до звичайної зарплати.[1]
Чи зобов’язане кожне підприємство зачинятися у державне свято?
Загальне правило Закону про працю передбачає призупинення роботи й закриття робочих місць для відвідувачів у святкові дні, але закон містить винятки для діяльності, яку дозволено або необхідно продовжувати.[1] Тож фактичну доступність послуг варто перевіряти у відповідного підприємства чи оператора.
Чи кожен банківський вихідний у Венесуелі є загальним державним святом?
Ні. Для банківського сектору діє окремий календар у межах регуляторної системи, за якою наглядає SUDEBAN.[4][5] Банківський вихідний може вплинути на роботу відділень, не будучи загальним законодавчо встановленим святом для всіх працівників.
Чи є Святвечір і Переддень Нового року законодавчо встановленими святами?
Так. Усупереч початковому довіднику, Святвечір і Переддень Нового року прямо включені до переліку свят Органічного закону про працю разом із Різдвом Христовим і Новим роком.[1]
Джерела
- Trabajar- Embajada de España en Caracas, Ministerio de Asuntos Exteriores, Unión Europea y Cooperación
- Ley de Fiestas Nacionales- Justia Venezuela
- La Independencia - La Victoria- Venezuela Tuya
- Superintendencia de las Instituciones del Sector Bancario- Superintendencia de las Instituciones del Sector Bancario
- Oficina de Atención Ciudadana- Superintendencia de las Instituciones del Sector Bancario