Державні свята у Нова Каледонія

Законодавчий календар свят Нової Каледонії

Трудовий кодекс Нової Каледонії визначає законодавчі державні свята території. До них належать Новий рік, Великодній понеділок, День праці, День перемоги, Вознесіння Господнє, Духів понеділок, День взяття Бастилії, Успіння Пресвятої Богородиці, День громадянства, День усіх святих, День перемир’я та Різдво Христове.[1]

Цей перелік виправляє важливу неточність початкового довідкового матеріалу: правила працевлаштування в Новій Каледонії не слід описувати як просте застосування французького Трудового кодексу на місцевому рівні. У Новій Каледонії є власний Трудовий кодекс, опублікований через офіційну юридичну інформаційну службу території, а положення про свята є частиною місцевої правової системи.[1]

День громадянства та його історичний контекст

Особливе місцеве свято — День громадянства, або fête de la citoyenneté. Це свято визнане Трудовим кодексом Нової Каледонії та відзначається на всій території.[1][2]

Його історичне підґрунтя складне. Свято припадає на річницю офіційного переходу Нової Каледонії під владу Франції — події, зафіксованої Верховним комісаріатом в історії його установи.[3] У сучасних офіційних заявах День громадянства описують як нагоду об’єднати Нову Каледонію та її громади.[2] Тож свято є водночас громадянською подією і датою, пов’язаною з колоніальною історією території.

Що державні свята означають для працівників

Наявність дати в законодавчому переліку свят не обов’язково означає, що кожен працівник автоматично отримує однаковий оплачуваний вихідний. Трудовий кодекс розрізняє державні свята та дні, які фактично є неробочими в конкретних трудових відносинах. Години, втрачені через те, що державне свято відзначали як неробочий день, згодом не відпрацьовують.[1]

Місцевий орган із питань праці пояснює, що місячна зарплата працівників із місячною оплатою враховує оплату за державні свята, які відзначають як неробочі дні. Колективні угоди також можуть визначати, які свята є неробочими в окремих галузях. Наприклад, галузева угода для промислового сектору прямо визначає певний перелік державних свят як неробочі для підприємств, на які поширюється ця угода.[4][5]

День праці має особливий захист

Трудовий кодекс Нової Каледонії розглядає День праці окремо. Він прямо визначений і як державне свято, і як оплачуваний неробочий день. Його відзначення не може зменшувати встановлену звичайну оплату праці працівників, а працівники з погодинною, поденною оплатою або оплатою за виробіток, на яких поширюється це правило, мають право на компенсацію втраченого заробітку через невиконання роботи.[1]

Деякі установи й служби не можуть переривати роботу. Якщо працівники в таких закладах працюють у День праці, Трудовий кодекс передбачає додаткову компенсацію в розмірі оплати за виконану роботу понад звичайну оплату за неї.[1]

Рухомі свята та планування календаря

Кілька державних свят Нової Каледонії — рухомі християнські свята. Дати Великоднього понеділка, Вознесіння Господнього та Духового понеділка щороку змінюються в григоріанському календарі.[1] Підприємствам і подорожуючим слід звірятися з чинним офіційним календарем, а не вважати, що дати з торішнього календаря повторяться.

Державні свята також впливають на обчислення відпусток і робочих днів. Орган із питань праці Нової Каледонії визначає jour ouvrable, тобто робочий день для цілей на кшталт обчислення оплачуваної відпустки, як день без щотижневого вихідного та державних свят, які є неробочими на підприємстві.[6] Це розрізнення корисне під час розрахунку відпустки навколо свят.

Колективні угоди можуть змінити практичний порядок

Галузеві колективні угоди важливі для визначення того, як законодавчий календар діє на конкретному робочому місці. Наприклад, у промисловому секторі Нової Каледонії чинна угода визначає перелік свят, які є неробочими для охоплених нею підприємств, і містить положення про компенсацію, якщо робота має тривати.[5]

Тож працівникам і роботодавцям слід перевіряти і Трудовий кодекс, і колективну угоду, що застосовується в їхній галузі. Загальний перелік свят може допомогти визначити встановлені законом державні свята, але сам по собі він не встановлює графік кожного працівника, правила оплати чи право на неробочий день.[1][5]

Практичні поради для відвідувачів

Відвідувачам не варто припускати, що встановлене законом свято зупиняє всю комерційну діяльність на території. Самі трудові правила передбачають різний порядок залежно від свята й умов працевлаштування, а деякі види діяльності мають тривати.[1][5]