Державні свята у Австралія

Як діє система державних свят Австралії

В Австралії немає єдиного календаря свят для всіх регіонів. Національні стандарти зайнятості визначають основні державні свята: Новий рік, День Австралії, Страсну п’ятницю, Великодній понеділок, День АНЗАК, свято з нагоди дня народження короля, яке відзначають відповідно до місцевих правил, Різдво Христове й День подарунків. До переліку також входять інші дні або частини днів, оголошені державними святами штатом чи територією.[1]

Кожен штат і територія публікують власний календар і можуть додавати свята, яких немає по всій країні. Деякі свята мають регіональний характер або поширюються лише на окремі міські райони; День праці та свято з нагоди дня народження короля, наприклад, можуть припадати на різний час у різних юрисдикціях. У штаті Вікторія, зокрема, є державні свята з нагоди фіналу Австралійської футбольної ліги та Кубка Мельбурна, тоді як у Західній Австралії відзначають День Західної Австралії, а в Північній території — День пікніка.[2]

Свята у вихідні та перенесені вихідні

Якщо свято припадає на суботу чи неділю, однакові правила перенесення не діють автоматично по всій Австралії. Штати й території визначають, чи буде додатковий або перенесений державний вихідний; правила можуть відрізнятися залежно від свята й юрисдикції.[1][2]

Ця відмінність особливо важлива для Дня АНЗАК. Залежно від юрисдикції та дня тижня, на який він припадає, одні працівники можуть отримати додатковий державний вихідний, а в інших місцевостях відзначатимуть лише сам День АНЗАК. Тому мандрівникам і роботодавцям слід перевіряти офіційний календар відповідного штату чи території, а не припускати, що наступний будній день автоматично стане державним вихідним.[2]

Права працівників у державні свята

Для працівників, на яких поширюється національна система трудових відносин Австралії, державні свята входять до Національних стандартів зайнятості. Працівники мають право не виходити на роботу у державне свято, хоча роботодавець може обґрунтовано попросити їх працювати. Працівник може відмовитися, якщо прохання необґрунтоване або має для цього вагомі підстави.[1][3]

Обґрунтованість прохання або відмови визначають з урахуванням таких чинників, як характер і виробничі потреби робочого місця, роль працівника та його особисті обставини, можливість обґрунтовано очікувати роботи у свято, строк попередження, а також належні додаткові виплати чи інша компенсація.[1][3]

Робота у державне свято не передбачає єдиного підвищеного тарифу для всіх працівників Австралії. Розмір належних виплат може залежати від галузевої тарифної угоди, угоди з підприємством або інших трудових домовленостей, які можуть передбачати підвищену оплату, додатковий вихідний чи інші пільги.[2]

День АНЗАК і загальнонаціональне вшанування

День АНЗАК — це державне свято й важлива загальнонаціональна пам’ятна дата. За традицією, церемонії охоплюють служби на світанку та подальші пам’ятні заходи; офіційні відзначення проводить, зокрема, Австралійський військовий меморіал.[4]

Пам’ятний характер цієї дати може також впливати на торгівлю. Правила роботи закладів регулюють штати й території, а не єдина загальнонаціональна норма. Наприклад, у Новому Південному Уельсі День АНЗАК належить до днів з обмеженнями на торгівлю, з урахуванням винятків і спеціальних законодавчих умов.[5]

Покупки, послуги та подорожі

Не слід вважати, що у державне свято всі заклади неодмінно зачинені. Обмеження роздрібної торгівлі відрізняються між юрисдикціями й залежать від конкретного свята. Наприклад, у Новому Південному Уельсі більшість магазинів мають зачинятися у визначені дні з обмеженнями на торгівлю, якщо на них не поширюється виняток; у штаті Вікторія також діють обмеження торгівлі в окремі державні свята.[5][6] До ресторанів, аптек, автозаправних станцій, закладів розміщення та інших служб можуть застосовуватися інші правила або винятки залежно від юрисдикції.

Який календар свят застосовується до працівників, що працюють в іншому штаті?

Для трудових прав зазвичай мають значення державні свята, чинні за місцем, де працівник постійно працює, а не лише там, де він опинився на роботі в конкретний день. Омбудсмен з питань добросовісної праці наводить приклад працівника, який постійно працює в Мельбурні, але тимчасово працює в Сіднеї: йому й далі належить вихідний у свято Мельбурна, що стосується його основного місця роботи.[2]