Державні свята у Вануату

Загальнонаціональні та провінційні державні свята

До загальнонаціонального календаря входять Новий рік, День пам’яті Батька незалежності, преподобного доктора В. Г. Ліні, День звичаєвих вождів, Страсна п’ятниця, Великодній понеділок, День праці, Вознесіння Господнє, Всесвітній день дітей, День незалежності, Успіння Пресвятої Богородиці, День Конституції, День єдності, Різдво Христове та День сім’ї. Канцелярія прем’єр-міністра публікує календар на відповідний рік, зокрема рухомі християнські свята.[1][4]

Вануату визнає також провінційні державні свята. В офіційних урядових рекомендаціях зазначено окремі святкові дні для провінцій Шефа, Пенама, Санма, Торба, Тафеа й Малампа. Вони стосуються людей, які працюють і проживають у відповідній провінції, тож припущення, ніби кожне державне свято однаково діє на всьому архіпелазі, є неправильним.[3]

Закон про державні свята

Закон про державні свята є правовою основою загальнонаціонального календаря. Окрім свят, перелічених у його додатку, президент за порадою прем’єр-міністра може оголошувати державними святами й інші дні. Це дає змогу встановлювати додаткові святкові дні за потреби.[1]

Закон також регулює певні правові й комерційні наслідки державного свята. Як правило, особу не можна зобов’язати здійснити платіж або виконати дію у державне свято, якщо цього не можна вимагати в неділю; виконання наступного дня для цієї мети вважається рівнозначним.[1]

День Ліні, незалежність і Конституція

День Ліні вшановує Батька Волтера Ліні, якого в офіційних урядових календарях називають Батьком незалежності. Він був одним з корінних лідерів, пов’язаних із рухом, що привів колишні Нові Гебриди від спільного британського й французького колоніального управління до незалежності Вануату.[4][5]

День незалежності вшановує утворення незалежної Республіки Вануату після завершення англо-французького кондомініуму. День Конституції відзначає ще один важливий етап цього переходу. Парламент називає Конституцію найвищим законом країни й зазначає, що вона заснувала республіку на традиційних меланезійських цінностях, вірі в Бога та християнських принципах, водночас визнавши етнічне, мовне й культурне розмаїття Вануату.[5]

День вождів і кастом

День звичаєвих вождів відводить традиційному лідерству помітне місце в календарі державних свят. Урядові органи, відповідальні за культуру, описують це свято як ушанування вождів та їхньої ролі у збереженні звичаїв, цінностей, мов, ритуалів і самобутності громад. Вождів також називають хранителями культури, землі, моря та єдності.[6]

Свято відзначали ще до здобуття незалежності, і воно збереглося після утворення республіки. Сучасні святкування можуть включати традиційний одяг, церемонії та участь громад із різних провінцій Вануату, підкреслюючи зв’язок свята з традиціями кастому.[6]

Християнські свята й День сім’ї

Християнські свята становлять значну частину загальнонаціонального календаря державних свят Вануату. До нього входять Страсна п’ятниця, Великодній понеділок, Вознесіння Господнє, Успіння Пресвятої Богородиці та Різдво Христове, що відображає незмінне значення християнства в житті країни. Сама Конституція зазначає, що республіка заснована, зокрема, на вірі в Бога та християнських принципах.[1][5]

У встановленому законом календарі День сім’ї припадає після Різдва Христового, і для нього передбачено особливе правило перенесення. Закон про державні свята встановлює: якщо День сім’ї припадає на понеділок, наступний день стає державним святом, тож свято не поглинається перенесеним вихідним на Різдво Христове.[1]

Якщо свято припадає на вихідні

Установлене законом правило перенесення не є загальним правилом для всіх вихідних днів. За Законом про державні свята, якщо зазначене в переліку державне свято припадає на неділю, наступний понеділок стає державним святом. Автоматичного перенесення на понеділок, якщо свято припадає на суботу, закон не передбачає.[1]

В офіційних річних календарях ця різниця врахована. Свято, що припало на суботу, може залишитися зазначеним на суботу без додаткового вихідного понеділка, тоді як після недільного свята вихідним може бути наступний понеділок. Складаючи графік, не слід припускати, що кожне свято у вихідний день дає додатковий вихідний у будень.[3][4]

Робота у державне свято

Загалом Закон про зайнятість передбачає, що працівника не можна зобов’язати працювати в неділю або державне свято, якщо він добровільно на це не погодиться. Законодавство містить винятки для діяльності, яка має тривати, зокрема пасажирських і вантажних перевезень, комунальних служб, готелів і ресторанів, закладів розваг, медичних установ, радіомовлення, тваринництва та інших робіт, дозволених інспектором з питань праці.[2]

Працівникові, який працює в неділю або державне свято за цими винятками, належить рівнозначний період відпочинку в інший день. Якщо робота у свято виконується понад звичайну тривалість робочого часу, Закон про зайнятість установлює для працівників, на яких поширюється його дія, мінімальну оплату понаднормової роботи в розмірі півтори звичайної погодинної ставки.[2]

Департамент праці окремо надає роботодавцям і працівникам рекомендації щодо цих правил і зазначає транспорт, комунальні служби, готельно-ресторанний сектор, охорону здоров’я та інші служби безперервного обслуговування серед видів діяльності, що можуть працювати у державні свята.[3]

Магазини та продаж необхідних товарів

Державне свято не означає автоматичного закриття всіх магазинів у Вануату. Закон про державні свята надає президентові повноваження видати розпорядження, яке зобов’язує закрити магазини, крамниці та інші заклади торгівлі по всьому Вануату або в зазначених місцях у державне свято. Отже, вимога про закриття залежить від такого розпорядження, а не автоматично поширюється однаково на кожне підприємство лише тому, що цей день є святковим.[1]

Навіть якщо розпорядження про закриття діє, закон передбачає винятки. Дозволено продавати ліки, окремі свіжі продукти й лід протягом установленого часу, а заклади, які зазвичай продають напої для споживання на місці, можуть продовжувати такий продаж. Готелі також виключені з дії положення про правопорушення, пов’язане з роботою підприємств усупереч розпорядженню про закриття.[1]

Планування подорожей і роботи

Для планування по всій країні користуйтеся актуальним календарем Канцелярії прем’єр-міністра, а не лише старою редакцією Закону про державні свята. Перелік у законі змінювали, і в чинному офіційному календарі День Конституції та День єдності правильно наведено на їхні сучасні дати.[4][7]

Подорожуючи за межі Порт-Віли, враховуйте також провінційні свята: вони можуть впливати на роботу в певній провінції, коли в решті Вануату триває звичайний робочий день. Згідно із застосовними трудовими правилами, транспорт, заклади розміщення, ресторани та інші приватні служби можуть працювати у державні свята, тому їхній фактичний графік слід перевіряти безпосередньо.[2][3]