День праці у Німеччина

Зародження робітничого руху

1 травня стало міжнародним днем працівників після того, як соціалістичні партії та профспілки, зібравшись у Парижі 1889 року, підтримали заклик провести демонстрації наступного року. Однією з головних вимог був восьмигодинний робочий день; дату обрали у зв’язку із загиблими робітниками під час чиказьких протестів 1886 року.[1]

Перші демонстрації до Дня праці німецькі робітники провели 1890 року. Робітничий рух країни все ще діяв в умовах обмежень, накладених на соціалістичні організації, а працівники, які брали участь у страйках або демонстраціях, ризикували втратити роботу чи зазнати інших покарань. Восьмигодинний робочий день запровадили в Німеччині під час Листопадової революції 1918 року.[1][2]

Від спірної дати до державного свята

Національні збори оголосили 1 травня встановленим законом святом на 1919 рік, але цей перший загальнонаціональний захід діяв лише того року. Спроби закріпити цю дату як постійне свято по всій країні за часів Веймарської республіки не увінчалися успіхом.[1]

У 1933 році нацистський уряд змінив значення 1 травня, назвавши його «Днем німецької національної праці» та використовуючи для державних церемоній. Наступного дня режим захопив профспілкові офіси й ліквідував незалежні профспілки. Після війни дата знову стала святом працівників; у 1946 році Союзна контрольна рада підтвердила її статус державного свята.[1]

Що означає цей день сьогодні

У сучасній Німеччині 1 травня є встановленим законом державним святом у кожній землі. Земельні правила визначають його як свято та захищають як день загального відпочинку; закон Берліна також включає 1 травня до переліку державних свят.[3][4] Закон Німеччини про продовження виплати заробітної плати передбачає, що працівники зазвичай мають право на звичайну оплату, якщо через встановлене законом свято працівник не відпрацьовує заплановані години. Деякі роботи тривають відповідно до винятків із правил про дні відпочинку.[5][6]

Об’єднання профспілок Німеччини (DGB) називає 1 травня центральним днем акцій робітничого руху. Профспілкові демонстрації та мітинги привертають увагу громадськості до таких питань, як умови праці та права працівників. Теми та заходи різняться; це не одна загальнонаціональна церемонія з єдиною усталеною програмою.[1]

Державне свято на практиці

1 травня щороку припадає на ту саму календарну дату. Календар сайту не вказує перенесення або додаткового вихідного, якщо 1 травня припадає на вихідний. Оскільки за земельним законодавством про свята це день загального відпочинку, очікуйте, що багато звичайних робочих місць і служб будуть зачинені або працюватимуть за святковим графіком. Точні години роботи й розклад транспорту залежать від місця та постачальника послуг; залізничний, повітряний, водний та пасажирський транспорт належать до видів діяльності, які можуть тривати згідно зі святковими правилами.[3]