День незалежності у Чилі

Значення та історія

18 вересня 1810 року відкрите зібрання в Сантьяго привело до утворення Першої урядової хунти. Її члени присягнули на вірність королю Фердинанду VII, але створення хунти дало місцевим лідерам певний рівень самоврядування й вважається початком процесу здобуття незалежності Чилі.[2]

Закон Чилі № 2 977 від 1915 року визначив 18 вересня святом на честь національної незалежності. Первісний текст закону також називав 19 вересня днем ушанування армії та флоту; це свідчення історичних правових витоків свята, а не повний текст чинного законодавства про свята.[1]

Нерухома дата та додаткові вересневі вихідні

День армії відзначають щороку 18 вересня. За окремим правилом додатковий вихідний припадає на понеділок, 17 вересня, якщо 18 і 19 вересня припадають відповідно на вівторок і середу, або на п’ятницю, 20 вересня, якщо вони припадають відповідно на середу й четвер. Інше правило додає п’ятницю, 17 вересня, якщо 18 і 19 вересня припадають відповідно на суботу та неділю. Ці правила додають вихідний, але не переносять День армії з 18 вересня.[4][5]

Як святкують

Святкування Fiestas Patrias включають фунди й рамади — тимчасові заклади, де люди збираються послухати музику й співи та потанцювати. Традиційний танець святкувань — куека, яку танцюють із хустинкою та ритмічними кроками; Chile Travel також зазначає, що на святкуваннях часто звучить кумбія.[3]

До святкової їжі належать empanadas de pino, антікучос і чоріпан із пебре. На деяких святкуваннях подають також чічу або напій терремото. У громадських місцях і сільській місцевості можуть працювати ятки з їжею й виробами ремісників, а також відбуватися танці та концерти просто неба.[3]

Робота та покупки

Ця дата є державним святом. Загальні трудові правила Чилі передбачають відпочинок у державні свята для працівників, на яких не поширюються законодавчі винятки; люди, чия робота не підпадає під правило про відпочинок у неділю та свята, можуть працювати.[6]

Для працівників роздрібної торгівлі 18 вересня є обов’язковим святом, відпочинку в яке не можна відмовитися, з урахуванням визначених винятків, як-от ресторани, розважальні заклади, автозаправні станції та окремі аптеки. Працівники деяких підприємств, на які поширюються винятки, мають право на такий вихідний щонайменше раз на два роки, якщо працюють у того самого роботодавця. Це правило захищає відпочинок працівників, але саме по собі не зобов’язує кожен магазин зачинитися; години роботи можуть різнитися.[7]