Державні свята у Бельгія

Як діють законодавчі державні свята Бельгії

Трудове законодавство Бельгії встановлює десять державних свят для працівників, на яких поширюється відповідне законодавство. До переліку входять християнські свята, День праці, Національний день Бельгії та День перемир’я. Загалом працівників, на яких поширюються ці правила, не можна зобов’язувати працювати у ці свята, а роботодавець має виплатити їм звичайну заробітну плату за цей день.[1]

Правила трудового законодавства не слід плутати з усіма днями закриття чи урочистими днями, яких дотримуються державні органи. В офіційних матеріалах Бельгії зазначено, що законодавство про державні свята застосовується до приватного сектору, тоді як у державному секторі можуть діяти інші календарі.[2]

Перенесення свят, що припадають на неробочий день

Законодавче державне свято не втрачається, якщо припадає на неділю або день, коли підприємство зазвичай не працює. Його потрібно замінити іншим днем відпочинку, що припадає на звичайний робочий день. Після визначення такий день набуває правового статусу державного свята для відповідних працівників.[1]

День перенесення не обов’язково припадає на наступний понеділок. Його може встановити галузевий спільний комітет, а якщо відповідного рішення немає — застосовують механізми на рівні підприємства або окремого працівника. Якщо за чинною ієрархією день перенесення не визначено, ним стає перший звичайний робочий день після свята.[1]

Отже, два роботодавці в Бельгії можуть законно призначити різні дні перенесення для одного державного свята. Плануючи подорожі чи зустрічі, працівникам слід перевіряти правила внутрішнього трудового розпорядку, внутрішній календар свят роботодавця або інше повідомлення на робочому місці, а не покладатися на календар іншої організації.[1]

Робота у державне свято

Загальне правило полягає в тому, що працівники, на яких поширюється законодавство, не працюють у державні свята. Винятки можливі, коли бельгійське законодавство дозволяє відповідний вид роботи в неділю. Працівникам, які працюють за таким винятком, належить компенсаційний відпочинок; законодавство також захищає їхнє право на оплату, пов’язану з державними святами та компенсаційним відпочинком.[1]

Тривалість компенсаційного відпочинку залежить від кількості годин, відпрацьованих працівником у свято. На окремих робочих місцях можуть також мати значення галузеві правила, колективні договори та інші положення про працю. Працівникам, які регулярно працюють у свята, слід перевірити правила своєї галузі, а не вважати, що на них поширюється звичайний офісний графік.[1]

Федеральні свята та свята громад і регіонів Бельгії

Федеративний устрій Бельгії створює важливу відмінність для тих, хто користується календарями. Окрім загальнонаціонального Національного дня, власні свята мають Фламандська, Французька та Німецькомовна громади; офіційні регіональні святкування також проводять Валлонський і Брюссельський столичний регіони.[3]

Ці свята громад і регіонів не слід автоматично вважати додатковими загальнонаціональними державними святами для працівників приватного сектору. Їхній практичний вплив залежить від установи, адміністрації, школи, роботодавця чи відповідної галузі. Орган трудового нагляду Бельгії також зазначає, що додаткові свята, не встановлені законом, можуть запроваджуватися на галузевому рівні або на рівні підприємства.[1][3]

Магазини та послуги: не припускайте, що все зачинено

Державне свято не зобов’язує за законом усі магазини Бельгії зачинятися. Федеральні правила роздрібної торгівлі дозволяють більшості магазинів працювати в межах загального режиму годин роботи з урахуванням вимог щодо щотижневого відпочинку, муніципальних правил і конкретних винятків. Для деяких місць і видів підприємств діють інші правила, зокрема для окремих закладів на транспортних вузлах, в аеропортах, зонах придорожнього сервісу та в офіційно визнаних туристичних центрах.[4]

Відвідувачам варто перевіряти години роботи конкретних супермаркетів, туристичних об’єктів, ресторанів та інших закладів. Графік роботи у свята залежить від оператора й муніципалітету, тож припускати, що відкрито все або зачинено все, ненадійно.[4]

Практичне планування для працівників і відвідувачів

Працівникам слід розрізняти саме державне свято та день перенесення, призначений роботодавцем. Це особливо важливо, коли плануєте відпустку навколо вихідних, бронюєте квитки без можливості повернення або узгоджуєте вільний час із людиною, яка працює в іншій організації.[1]

Відвідувачам також варто сприймати національний календар свят як початковий орієнтир, а не як повний розклад роботи закладів. Підприємства можуть самостійно визначати години роботи в межах чинних правил, а свята громад і регіонів можуть впливати на окремі установи, не створюючи вихідного для всієї країни.[3][4]