Державні свята у Південно-Африканська Республіка

Як працює система державних свят Південно-Африканської Республіки

Закон про державні свята встановлює національний календар і визначає державні свята як оплачувані вихідні. Цей календар діє по всій країні, а не поділяється на окремі провінційні переліки свят.[1]

Якщо одне з установлених законом свят припадає на неділю, наступний понеділок також стає державним святом.[1] Це може вплинути на робочий графік, зустрічі та плани подорожей, тож перед домовленостями варто перевірити офіційний календар уряду.

Законодавчий перелік не обов’язково є єдиним переліком державних свят, який може діяти в певному році. Уряд використовував передбачені Законом про державні свята повноваження, щоб проголошувати додаткові державні свята, зокрема з нагоди загальнонаціональних виборів та інших виняткових подій.[2] Тому для планування справ на конкретний рік слід звірятися з офіційним урядовим календарем.

Що символізують ці свята

Чимало дат календаря відображають перехід Південно-Африканської Республіки від апартеїду до конституційної демократії. День свободи вшановує перші демократичні загальнонаціональні вибори, на яких громадяни могли голосувати незалежно від раси, а День прав людини пов’язаний із розстрілом у Шарпевілі та боротьбою проти перепусткових законів.[3][4]

Інші свята зберігають пам’ять про важливі суспільні й політичні рухи. День молоді вшановує повстання в Соуето, яке очолили школярі, а Національний жіночий день нагадує про масовий жіночий марш проти перепусткових законів. День працівників відзначає робітничий рух і роль працівників та профспілок у боротьбі за демократію й соціальну справедливість.[1][5]

День спадщини має ширше культурне значення. Він вшановує різноманітну культурну спадщину країни, зокрема традиції, мови, їжу, творче самовираження та інші форми живої спадщини.[1] День примирення запровадили в демократичну добу: він визнає історичні традиції, пов’язані з тим самим святом, і водночас наголошує на примиренні та національній єдності.[6]

Оплата праці та робота у державне свято

Державне свято не означає автоматично, що кожен працівник має залишитися вдома. Відповідно до Закону про основні умови праці, роботодавець може вимагати від працівника працювати у державне свято лише за домовленістю.[7]

Для працівників, на яких поширюються відповідні положення, якщо державне свято припадає на день, коли працівник зазвичай працює, і він не виходить на роботу, роботодавець має виплатити щонайменше звичайну зарплату за цей день. Якщо працівник працює, законодавчий розрахунок зазвичай передбачає виплату щонайменше подвійної суми або звичайної суми плюс оплату за відпрацьований час, якщо так працівник отримає більше.[7]

Розрахунок змінюється, якщо працівник працює у державне свято, яке не припадає на його звичайний робочий день. Законодавчі гарантії також можуть залежати від того, чи поширюються на працівника конкретні положення Закону про основні умови праці. Тож крім загальних законодавчих правил можуть мати значення трудовий договір і колективна угода.[7]

За домовленістю між роботодавцем і працівником державне свято також можна перенести на інший день.[7] Крім того, державне свято, яке припадає на щорічну відпустку, не можна просто зарахувати як день такої відпустки.[8]

Планування роботи, навчання та подорожей

Родинам варто розрізняти календар державних свят і календар державних шкіл. Міністерство базової освіти окремо публікує календарі навчального року, де зазначає навчальні періоди, державні свята та спеціальні шкільні канікули, які діють у відповідному календарному році.[9]

Плануючи відпустку, враховуйте, що через правило про свято в неділю наступний понеділок може стати додатковим вихідним, а рухомі релігійні свята змінюють дні тижня з року в рік.[1] Перевірте офіційний календар перед бронюванням житла й транспорту або плануванням щорічної відпустки, щоб не покладатися на незмінний розклад, який може не діяти.