Новий рік
- Дата
- День
- четвер
- Перенесений день
- Ні
WhatNextHoliday.com
Державні свята: Узбекистан, 2026 рік
Сумісно з Apple Calendar, Google Calendar, Outlook і мобільними пристроями.
| Усі державні свята | Дата | День | Перенесений день |
|---|---|---|---|
| Новий рік | четвер | Ні | |
| Міжнародний жіночий день | неділя | Ні | |
| Завершення Рамадану (Ід аль-Фітр) | (дата може зсунутися на день) | пʼятниця | Ні |
| Свято Новрузу | субота | Ні | |
| День пам'яті та пошани | субота | Ні | |
| Свято жертвопринесення (Ід аль-Адха) | (дата може зсунутися на день) | середа | Ні |
| День незалежності | вівторок | Ні | |
| День вчителів і наставників | четвер | Ні | |
| День Конституції | вівторок | Ні |
Подовжте відпочинок у 2026 році: заплануйте дні відпустки поруч із державними святами, щоб отримати довгі вихідні й тривалі перерви.
1 січ. - 4 січ.
14 бер. - 22 бер.
20 бер. - 22 бер.
23 трав. - 27 трав.
29 серп. - 1 вер.
1 жовт. - 4 жовт.
5 груд. - 8 груд.
Розрахуйте точну кількість робочих днів і годин між двома датами, не враховуючи вихідні та офіційні державні свята.
Неробочі державні свята в Узбекистані визначаються Трудовим кодексом, який містить сім фіксованих дат і додає перший день кожного з двох головних мусульманських свят.[1] Урядовий портал також називає День захисника Вітчизни та мусульманські свята з плаваючою датою серед національних свят.[2]
Правовою основою є стаття 208 Трудового кодексу під назвою «Неробочі свята». У ній перелічено 1 січня (Новий рік), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 21 березня (Свято Новрузу), 9 травня (День пам'яті та пошани), 1 вересня (День незалежності), 1 жовтня (День вчителів і наставників) та 8 грудня (День Конституції), а також перший день Руза Хаїт (Завершення Рамадану (Ід аль-Фітр)) та перший день Курбон Хаїт (Свято жертвопринесення (Ід аль-Адха)).[1]
Урядовий портал подає ті самі національні свята єдиним списком і описує їх як офіційно встановлені державні свята. Його список також містить День захисника Вітчизни та зазначає, що мусульманські свята з плаваючою датою є частиною календаря.[2] Сама стаття Трудового кодексу не згадує 14 січня, тому перевіряйте офіційне оголошення на конкретний рік, якщо цей день важливий для ваших планів.[1]
Сім неробочих свят за Кодексом припадають на одну й ту саму дату щороку. Новий рік, Міжнародний жіночий день і Свято Новрузу настають на початку року, за ними йдуть День пам'яті та пошани 9 травня, День незалежності 1 вересня, День вчителів і наставників 1 жовтня та День Конституції 8 грудня.[1]
На сторінці національних свят посольства наведено коротку передісторію кількох із них. Свято Новрузу знаменує весняне рівнодення і описується як найдавніше національне свято, День незалежності називається головним національним святом, а День Конституції присвячено ухваленню конституції 8 грудня 1992 року.[3] Жіночий день 8 березня представлений там як день кохання, доброти та краси, який також відомий як День матері.[3]
Руза Хаїт, свято на завершення поста Рамадан, та Курбон Хаїт, свято жертвопринесення, слідують за ісламським місячним календарем, тому їхні дати за григоріанським календарем змінюються з року в рік.[1][3] Трудовий кодекс робить неробочим днем лише перший день кожного свята.[1]
В описі посольства зазначається, що обидва свята святкуються протягом трьох днів, але неробочим є лише перший день.[3] Якщо ви плануєте поїздку або справи навколо них, сприймайте перший день як законний вихідний і уточнюйте у роботодавців або з офіційного оголошення, чи були призначені додаткові вихідні.[1]
Трудовий кодекс передбачає, що якщо день відпочинку збігається з неробочим святом, день відпочинку переноситься на робочий день, що настає після свята. Це перенесення не поширюється на роботи, які неможливо зупинити через виробничі, технічні чи організаційні умови, такі як безперервні виробництва, щоденне обслуговування населення або змінна робота.[1]
Кодекс також дозволяє Президенту переносити дні відпочинку на інші дати за указом, щоб працівники могли раціонально використовувати дні відпочинку та свята.[1] Саме тому в деякі роки з'являється тривалий відпочинок, створений офіційним перенесенням робочого дня. Оголошення про такі перенесення надходять від уряду, а не з самого Кодексу.[1]
Робота у дні відпочинку та неробочі святкові дні заборонена, за винятком випадків, передбачених Кодексом. У невідкладних випадках працівників можна залучати за їхньою письмовою згодою, а короткий перелік ситуацій, таких як запобігання катастрофам або аваріям, дозволяє роботу без згоди.[1]
За роботу в день відпочинку або неробоче свято працівникам на відрядній оплаті виплачується щонайменше подвійна відрядна ставка, працівникам із денними чи погодинними ставками - щонайменше подвійна ставка, тоді як штатні працівники отримують принаймні одну додаткову денну чи погодинну ставку понад оклад. На прохання працівника робота може бути компенсована іншим днем відпочинку. Колективні чи трудові договори можуть встановлювати вищі виплати.[1]
Список свят у Кодексі є загальнонаціональним. Узбекистан складається з Республіки Каракалпакстан, дванадцяти областей та міста Ташкент, і джерела не наводять жодних окремих регіональних державних свят.[5][1]
Конституцію було ухвалено в новій редакції загальнонародним голосуванням 30 квітня 2023 року, що важливо для того, як День Конституції описується сьогодні, але не для його дати.[4][1] Для практичного планування використовуйте сім фіксованих дат у Кодексі, додайте перший день двох релігійних свят і перевіряйте урядові оголошення щодо будь-яких указів про перенесення робочого дня.[1][2]
Стаття 208 Трудового кодексу визначає 1 січня, 8 березня, 21 березня, 9 травня, 1 вересня, 1 жовтня та 8 грудня, а також перший день Руза Хаїт та Курбон Хаїт.[1]
День відпочинку переноситься на наступний робочий день після свята, за винятком робіт, які неможливо перервати, таких як безперервні виробництва.[1]
Так. Трудовий кодекс дозволяє Президенту переносити дні відпочинку на інші дати за указом.[1]
Кодекс встановлює щонайменше подвійну оплату для працівників на відрядній оплаті та для працівників із денними чи погодинними ставками, а також додаткову денну чи погодинну ставку понад оклад для штатного персоналу. На прохання працівника може бути надано інший день відпочинку.[1]