Державні свята у Суринам

Багатокультурний календар державних свят

В офіційних освітніх матеріалах уряду Суринаму наведено загальнонаціональні неробочі дні, пов’язані з кількома релігійними й культурними традиціями. Серед них християнські свята, як-от Страсна п’ятниця, Великдень і Різдво Христове; індуїстські святкування, зокрема Холі Пхагва й Діпавалі; мусульманські свята Ід аль-Фітр та Ід аль-Адха; Китайський Новий рік і яванський Новий рік; а також громадянські та історичні відзначення, зокрема День праці, День звільнення, День корінних народів, День марунів і День незалежності. [1][2]

Таке розмаїття відображає багатокультурне суспільство Суринаму, а не календар, у якому переважає одна релігійна традиція. Наприклад, уряд описує Холі Пхагву й Діпавалі як святкування, що стали частиною ширшої національної культури країни, а не залишилися суто надбанням індустанської громади. [3] У календарі також на загальнонаціональному рівні представлені традиції інших громад.

Загальнонаціональні неробочі дні та пам’ятні дні — не те саме

Не кожне офіційно визнане пам’ятне відзначення є вихідним днем. В освітніх рекомендаціях уряду прямо розрізняються загальнонаціональні неробочі дні та пам’ятні дні або дні вшанування. У такі дні певна громада може відзначати подію чи важливу дату, але державні установи, підприємства й школи не обов’язково зачиняються. [1] Тому слід перевіряти правовий чи офіційний статус дня, а не вважати кожне назване національне відзначення державним святом.

Уряд також може одноразово оголосити додатковий загальнонаціональний неробочий день. Наприклад, рішенням президента додатковий неробочий день запровадили одноразово для певного пам’ятного відзначення. [4] Такі рішення не слід переносити до постійного календаря щорічних свят, якщо подальший закон чи офіційна політика не закріпить відзначення на постійній основі.

Робота в неділю та прирівняні дні відпочинку

Згідно з трудовим законодавством Суринаму, для цілей обліку робочого часу деякі свята прирівнюються до неділі. В офіційному Декреті про вихідні дні визначено християнські, індуїстські, мусульманські та громадянські свята, яким Закон про працю надає такий статус. [5] Історичний декрет зазнавав змін, а національний календар із часом розширився, тому для визначення статусу конкретного свята слід користуватися актуальними офіційними оголошеннями й рекомендаціями з праці.

Міністерство, відповідальне за питання праці, пояснює, що надурочну роботу у звичайний день зазвичай оплачують у розмірі півтори встановленої ставки, тоді як роботу в неділю або прирівняний до неї день відпочинку — у подвійному розмірі. Також зазначено, що працівникові, якого зобов’язали працювати в неділю, зазвичай мають надати ще один період відпочинку тривалістю двадцять чотири години протягом того самого тижня. [6] Якщо колективна трудова угода або письмова домовленість передбачає потрійну оплату за роботу у свято, прирівняне до неділі, описана міністерством вимога щодо додаткового дня відпочинку в такому разі не застосовується. [6]

Холі, Діпавалі, Ід та інші рухомі свята

Кілька свят Суринаму не можна точно позначити однією незмінною датою григоріанського календаря. Холі Пхагва, Ід аль-Фітр, Ід аль-Адха, Китайський Новий рік, яванський Новий рік і Діпавалі визначаються за релігійними або традиційними календарями, тому їхні дати змінюються відносно григоріанського календаря. В офіційних календарях шкіл і уряду наводяться дати на відповідний період, а деякі релігійні дати позначаються як такі, що можуть змінитися. [2]

Відзначення скасування рабства, корінних народів і марунів

У національному календарі Суринаму офіційно визнано кілька сторін історії країни. День звільнення, широко відомий як Кеті Коті, вшановує скасування рабства. День корінних народів присвячений корінним громадам Суринаму, а День марунів на загальнонаціональному рівні вшановує історію та спадщину марунських громад країни. В освітніх матеріалах уряду ці відзначення наведено серед загальнонаціональних неробочих днів. [1][2]

Планування роботи, покупок і подорожей

Загальнонаціональний неробочий день не означає, що обов’язково зачиняться всі магазини, ринки й ресторани або зупиниться транспорт. Трудові правила прямо передбачають роботу в неділю та в прирівняні дні відпочинку й регулюють оплату праці в таких випадках. [6] Тому графік роботи закладів у святкові дні залежить від галузі, роботодавця та постачальника послуг.

У період новорічних свят можуть також діяти особливі правила робочого часу. Органи влади, відповідальні за питання праці, видавали тимчасові дозволи окремим галузям на подовжений робочий день у періоди надзвичайного навантаження через святковий попит; водночас вимоги щодо надурочної роботи, відпочинку й перерв залишалися чинними. [7] Оскільки такі дозволи тимчасові, а не постійна складова календаря свят, підприємствам слід перевіряти актуальні повідомлення органів влади з питань праці, а не виходити з того, що попередній порядок досі діє.