День шанування літніх людей у Японія

Значення та правовий статус

Закон Японії про державні свята визначає третій понеділок вересня як День шанування літніх людей. Канцелярія Кабінету міністрів пояснює його призначення як вшанування літніх людей, які протягом багатьох років робили внесок у суспільство, та відзначення довгого життя. Закон визначає державні свята як вихідні, але графіки роботи окремих підприємств і закладів можуть різнитися.[1]

Закон також передбачає перенесений вихідний, якщо державне свято припадає на неділю: вихідним стає наступний день, який сам не є державним святом. День шанування літніх людей припадає на понеділок, тому зазвичай перенесений вихідний не потрібен. Якщо між двома державними святами є будній день, за законом він також є вихідним. Це правило іноді може подовжити вересневий відпочинок, якщо поруч припадає День осіннього рівнодення.[1]

Від сільського звичаю до державного свята

Відзначення розпочалося 1947 року в селі Нома-дані, яке нині входить до містечка Така в префектурі Хьоґо. У селі започаткували «День літніх людей» і провели зібрання, щоб віддати належне досвіду та внеску літніх мешканців. У 1950 році префектура Хьоґо запровадила 15 вересня як «День літніх людей», а наступного року загальнонаціональна організація соціального добробуту почала популяризувати його по всій Японії.[2]

У 1966 році поправка до Закону про державні свята зробила 15 вересня державним святом під назвою День шанування літніх людей. Ця дата зберігалася до 2002 року. Зміна закону 2001 року перенесла свято на третій понеділок вересня з 2003 року в межах політики, покликаної створити довші вихідні. 15 вересня залишається окремим японським Днем літніх людей, а період із 15 до 21 вересня — Тижнем літніх людей.[1]

Як відзначають цей день

Офіційна мета свята — вшанування, вдячність і відзначення довголіття. Місцеві традиції можуть по-різному втілювати цю мету. У містечку Така, пов’язаному з походженням свята, 15 вересня проводять місцеве святкування для людей, яким виповнюється 77 років за традиційним відліком; так зберігають первісну дату, хоча державне свято було перенесено.[1][2]

Цей місцевий приклад не є єдиною загальнонаціональною програмою: джерела описують національне значення свята й окрему традицію міста Така, а не звичаї, яких дотримуються по всій Японії. Немає стандартної страви, подарунка чи родинного обряду для цього дня.[1][2]

Планування на час свята

Оскільки свято припадає на понеділок, для людей зі звичайним вихідним у суботу й неділю воно створює триденні вихідні. Сам державний статус свята не дає змоги дізнатися, чи працюватиме конкретний офіс, магазин, ресторан або визначне місце. Національна туристична організація Японії зазначає, що години роботи залежать від типу закладу й регіону, та радить перевіряти актуальний графік безпосередньо в конкретних операторів. Вона також рекомендує перевіряти розклад перевізників під час планування подорожей.[1][3]