Державне свято у Іран

Сіздах-Бедар у Іран

Сіздах-Бедар зазначено як державне свято у Іран. Скористайтеся наведеними нижче датами для планування та перевірте, чи застосовується фактична дата відзначення або перенесений вихідний.

Наступне відзначення

пʼятниця

Google Calendar

Дати свята Сіздах-Бедар

5
ДатаДеньПеренесений день
четверНі
пʼятницяНі
суботаНі
неділяНі
вівторокНі

Сіздах-Бедар в Ірані

Сіздах-Бедар припадає на 13 фарвардіна — останній день періоду святкування Новрузу в Ірані. Цю дату внесено до переліку державних свят; багато родин цього дня вирушають на природу, щоб разом поїсти й пограти в ігри.[1][2]

Державне свято 13 фарвардіна

У законі Ірану про офіційні свята 13 фарвардіна визначено державним святом. Цю дату широко відзначають як Сіздах-Бедар.[1]

Це свято відзначають після Новрузу, іранського Нового року. Encyclopaedia Iranica описує 13 фарвардіна як дату завершення святкового періоду Новрузу.[2]

День просто неба на завершення Новрузу

Цього дня родини залишають домівки й збираються в парках, садах, за містом або біля струмків. Такий виїзд описують як спосіб відвернути нещастя, пов’язане з числом тринадцять, а також як нагоду пограти, поспілкуватися й неквапливо поїсти.[2][3]

Зазвичай їжу для пікніка розкладають на килимі: страви, фрукти, горіхи, напої та солодощі. У регіональному описі Гіляну згадано рис, смажене м’ясо й місцевий салат; це приклади регіональної практики, а не меню, якого дотримуються в усьому Ірані.[2][3]

Сабзе, побажання та регіональні звичаї

Один із поширених описаних звичаїв — винести надвір паростки сабзе, які були частиною новорічного оздоблення, і позбутися їх наприкінці прогулянки. За словами Encyclopaedia Iranica, родини роблять це з побажанням відвернути біду; у фольклорному описі Гіляну розповідається, як пшеничну зелень кидають у річку чи море, позначаючи завершення циклу.[2][3]

У джерелі про Гілян також згадано звичай молодих людей зав’язувати травинки, загадуючи бажання, зокрема знайти пару чи розв’язати особисті проблеми. Звичаї та страви відрізняються за регіонами, тож цей приклад не слід вважати загальноприйнятою практикою в Ірані.[3]

Практичні наслідки для відвідувачів

Оскільки 13 фарвардіна є офіційним державним святом, перед тим як вирушати, уточніть години роботи державних установ і банків.[1]

Основні святкування відбуваються просто неба. Якщо плануєте пікнік, перевірте інформацію про доступ і транспорт у місці, куди вирушаєте.[2][3]

Поширені запитання

Коли відзначають Сіздах-Бедар?

Його відзначають 13 фарвардіна — тринадцятого дня першого місяця іранського календаря. Григоріанська дата змінюється щороку.[1][2]

Чи є Сіздах-Бедар державним святом в Ірані?

Так. У законі Ірану про офіційні свята 13 фарвардіна визначено офіційним державним святом.[1]

Що роблять на Сіздах-Бедар?

Багато родин проводять цей день на природі, діляться їжею та грають в ігри. Із прогулянкою також пов’язують викидання сабзе й загадування бажань.[2][3]

Чому викидають сабзе?

В одному з описів ідеться про те, що родини позбуваються пророщеної зелені, бажаючи відвернути біду. У Гіляні кидання пшеничної зелені в річку чи море описане як знак завершення циклу.[2][3]

Джерела та посилання

Джерела щодо свята Сіздах-Бедар у Іран:

  1. لایحه قانونی تعیین تعطیلات رسمی کشور- Nezamat legal database
  2. NOWRUZ ii. In the Islamic Period- Encyclopaedia Iranica
  3. GILAN xvi. FOLKLORE- Encyclopaedia Iranica