День праці у Болгарія

Державне свято, встановлене законом

Стаття 154 Трудового кодексу Болгарії визначає 1 травня Днем праці та міжнародної солідарності трудящих. Рада міністрів також включає цю дату до офіційних свят Болгарії.[1][2]

Трудовий кодекс передбачає: якщо державне свято, крім Великодня, припадає на суботу чи неділю, перший або перші два робочі дні після нього, залежно від обставин, є неробочими. На сторінці Ради міністрів про свята наведено подібне правило.[1][2]

Як почали відзначати цей день у Болгарії

Софійський регіональний історичний музей веде історію першого відзначення в Болгарії від 1890 року, коли його започаткувало Софійське товариство друкарів. За даними музею, згодом до нього приєдналися працівники інших галузей. У фотоархіві Болгарського телеграфного агентства зафіксовано перші великі демонстрації в Софії, Пловдиві та Видіні у 1893 році.[3][4]

Музей описує зміну публічного характеру свята в соціалістичний період, коли помітну роль відігравали масштабні організовані демонстрації, особливо в Софії. За його даними, після політичних змін, що настали після 10 листопада 1989 року, обов’язкові демонстрації припинилися; соціалістичні й комуністичні групи й далі організовували марші.[3]

Значення та відзначення

Назва, яку використовує Трудовий кодекс, пов’язує цей день і з працею, і з міжнародною солідарністю трудящих. Історичний музей Болгарії документує демонстрації як важливу частину відзначення.[1][3]

Робота та практичне планування

За законодавством це свято є неробочим днем. Водночас робота може тривати: Трудовий кодекс вимагає оплачувати її у державні свята щонайменше у подвійному розмірі від оплати працівника, незалежно від того, чи вважається вона понаднормовою.[1]

Перед плануванням уточніть інформацію безпосередньо в установі, банку, магазині чи транспортній службі, якими плануєте скористатися.[1][2]