Різдво Христове у Болгарія

Державне свято за законодавством Болгарії

Стаття 154 Трудового кодексу Болгарії визначає 25 і 26 грудня державними святами, а Святвечір, 24 грудня, зазначає окремо. Такі самі дати публікує Рада міністрів. Робота у державні свята дозволена, але Трудовий кодекс вимагає оплачувати її щонайменше у подвійному розмірі.[1][2]

Трудовий кодекс передбачає: якщо державне свято, крім Великодня, припадає на суботу та/або неділю, перший або перші два робочі дні після нього, залежно від обставин, стають неробочими. Це правило може вплинути на період різдвяних вихідних, якщо одне зі святкових днів припадає на вихідний.[1]

Релігійне значення та назва «Коледа»

Регіональний історичний музей у Бургасі описує Різдво як святкування Православною церквою народження Христа й наводить «Коледа» як одну з болгарських назв 25 грудня. У музеї зафіксовано й інші назви, зокрема «Божик» і «Голяма Коледа», тобто «Велике Різдво».[3]

Родинні звичаї та святкові страви

За музейними описами, Святвечір — це родинне зібрання з обрядовим хлібом і вечерею з пісних страв. Серед прикладів, зафіксованих музеєм у Бургасі, — сарми, квасоля, сушені фрукти, варена пшениця та пиріг із гарбузом або зеленню. Це задокументовані традиції, а не правило, якого дотримується кожна родина.[3]

Музей також описує коледуване — звичай, за якого гурти молодих чоловіків, званих коледарями, ходять по домівках, співають пісень і промовляють благословення. За традицією господарі пригощають їх їжею або особливим хлібом. У день Різдва Христового музей згадує родинні відвідини й гостей, а також перелічує святкові страви: свіжий хліб, пиріг із м’ясом, свинину з цибулею-пореєм, запечену печінку та смажену курку.[3]

Чого очікувати цього дня

Оскільки Різдво є державним святом, державні установи зачинені. Закон визначає додаткові неробочі дні, коли застосовується правило щодо вихідних. Магазини, ресторани й транспортні служби встановлюють власний графік, тож перед плануванням уточніть його в них.[1][2]