Державні свята у Литва

Які дні є державними святами за законом?

Трудовий кодекс встановлює державні свята Литви. До них належать Новий рік, День відновлення Литовської держави, День відновлення незалежності Литви, Великодня неділя та Великодній понеділок, Міжнародний день праці, День матері, День батька, Расос і День святого Івана, День державності та національного гімну, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, День усіх померлих, Святвечір і різдвяні свята.[1]

Отже, календар містить як дати, що не змінюються, так і рухомі свята. Дату Великодня визначають за західною християнською традицією, а Дні матері й батька припадають на певні дні тижня, а не на фіксовані календарні дати.[1] Плануючи рік, варто перевірити календар саме на цей рік, а не припускати, що кожне свято припадає на той самий день тижня.

Державність і незалежність у календарі свят

Три громадянські свята особливо тісно пов’язані із сучасним розумінням литовської державності. День відновлення Литовської держави відзначає відновлення незалежної литовської держави, а День відновлення незалежності Литви — відновлення незалежності після радянської окупації. День державності та національного гімну сягає давнішої історії: він пов’язаний із коронацією короля Міндовга та витоками середньовічної литовської держави.[1][3]

День державності має й особливу сучасну традицію: литовці в країні та за її межами збираються, щоб разом заспівати національний гімн «Tautiška giesmė». Державні установи описують це свято і як вшанування коронації Міндовга, і як подію, що об’єднує литовські громади в усьому світі.[3]

Расос і Йонінес

У законодавчому календарі літнє сонцестояння назване святом Расос і Днем святого Івана.[1] Ці назви відображають різні, але взаємопов’язані пласти литовської традиції: Расос пов’язане з давніми балтійськими звичаями літнього сонцестояння, тоді як Йонінес — це християнське свято святого Івана, що переплелося із сезонними святкуваннями.

Робота у державне свято

Загальне правило передбачає, що працівники не працюють у державні свята, перелічені в Трудовому кодексі. Для роботи у свято зазвичай потрібна згода працівника, хоча Кодекс передбачає винятки, зокрема роботу за підсумованого обліку робочого часу та випадки, визначені колективним договором.[1][2]

Якщо працівник працює у державне свято, Трудовий кодекс вимагає оплатити роботу щонайменше в подвійному розмірі його звичайної винагороди. За надурочну роботу у свято встановлена вища мінімальна ставка.[2] Тому під час розрахунку компенсації роботодавці мають розрізняти звичайну заплановану роботу у свято та надурочну роботу у святковий день.

Напередодні свята робочий день коротший

У Литві діє важливе правило щодо дня перед державним святом. Для більшості працівників робочий час напередодні свята скорочують на одну годину. Державна інспекція праці пояснює, що це правило поширюється на працівників із повною та неповною зайнятістю, підсумованим обліком робочого часу й тих, хто чергує; виняток становлять працівники, для яких законом уже встановлена скорочена норма робочого часу.[4]

Якщо характер роботи роботодавця унеможливлює скорочення, годину, на яку робочий час не вдалося скоротити, вважають надурочною та відповідно компенсують.[4] Це правило важливе і для мандрівників, і для працівників, адже напередодні свята обслуговування може завершуватися раніше, хоча сам цей день не є державним святом.

Свята у вихідні не переносять автоматично

Якщо державне свято збігається з вихідним або іншим днем відпочинку працівника, додатковий вихідний у будній день автоматично не надається. Державна інспекція праці окремо зазначає, що Трудовий кодекс не переносить таке свято на наступний робочий день.[5]

Якщо свято припадає на суботу чи неділю, це не означає автоматичного вихідного в понеділок, якщо окрема правова норма чи домовленість на робочому місці не передбачає відпочинку.[5]

Практичне планування: крамниці, послуги та подорожі

Державне свято за законом не означає, що кожна крамниця, ресторан чи транспортна служба в Литві мусить працювати за однаковим графіком закриття. Трудовий кодекс регулює роботу працівників у свята та її оплату, але рішення про години роботи також залежать від персоналу, виду діяльності та розкладу оператора.[1][2] Тож роздрібні торговці й транспортні компанії можуть публікувати окремі графіки на конкретні свята.

Якщо час подорожі чи виконання справ має значення, перевіряйте графік безпосередньо в потрібного оператора, а не припускайте, що всюди діє недільний розклад. Через скорочення робочого дня напередодні свята важливий і попередній день: установи та служби, на працівників яких поширюється це правило, можуть завершити роботу раніше, ніж у звичайний робочий день.[4]