Різдво Христове у Україна

Дата і правовий статус

Кодекс законів про працю України відносить 25 грудня до державних свят як Різдво Христове. За звичайними правилами Кодексу у державні свята робота не проводиться, хоча безперервні виробництва та робота, необхідна для обслуговування населення, можуть тривати.[2]

Правовий календар змінювався поетапно: у 2017 році законодавство додало 25 грудня, коли у переліку також було 7 січня; поправка 2023 року вилучила 7 січня з установленого законом списку.[1][2] Зазвичай, якщо державне свято припадає на щотижневий вихідний, вихідний переносять на наступний день. Однак під час воєнного стану закон зупиняє дію положень Кодексу законів про працю про державні свята та визначені перенесення вихідних, тож роботодавці встановлюють графіки роботи й відпочинку відповідно до чинних правил воєнного часу.[2][3]

Українське Різдво

В Україні святкування Різдва поєднує християнські обряди з місцевими зимовими звичаями. В «Енциклопедії України» описано, як різдвяні традиції увібрали давні сезонні й хліборобські звичаї, а також зазначено, що Святвечір, або Свят-вечір, посідає центральне місце у святкуванні.[5]

Церковні служби є частиною релігійного святкування. У рішенні Православної церкви України щодо календаря на 2023 рік описано зростання зацікавлення зміною церковного календаря та зазначено, що 2022 року Церква дозволила деяким громадам проводити різдвяні служби 25 грудня, перш ніж у 2023 році перейти на новий календар.[4]

Страви й звичаї Святвечора

Традиційну вечерю на Святвечір, яку часто називають Святою вечерею, описують як трапезу з дванадцяти страв без м’яса й молочних продуктів, хоча страви та порядок їх подавання різняться залежно від регіону. У гуцульському краї до меню, зафіксованого в джерелах, входять квасоля, риба, вареники, голубці та кутя.[5]

Кутя — обрядова зернова страва з пшениці або ячменю, меленого маку та меду. Рецепти різняться залежно від регіону; в «Енциклопедії українознавства» зазначено, що кутя належить до традиційних страв Святвечора, а її вживання в різних місцевостях України відрізнялося.[6]

Ще один різдвяний звичай — колядування. Гурти можуть ходити з піснями від хати до хати, іноді з рукотворною зіркою, ляльковою виставою про Різдво, яку називають вертепом, або персонажем, переодягненим козою. Під час релігійного свята родини також відвідують родичів і знайомих та приймають їх у себе.[5]

Чого очікувати

Статус Різдва Христового як державного свята не означає, що кожне робоче місце чи служба зачинятимуться. Кодекс законів про працю дозволяє продовжувати роботу деяких безперервних виробництв і служб, що обслуговують населення; під час воєнного стану звичайні положення про свята й вихідні призупинені. Уточніть графік у роботодавця або постачальника послуг.[2][3]