Державні свята у Сальвадор

Загальнонаціональні оплачувані свята

Кодекс законів про працю встановлює оплачувані дні відпочинку на Новий рік, четвер, п’ятницю та суботу Страсного тижня, День праці, Свято Божественного Спасителя світу, День незалежності, День поминання всіх померлих і Різдво Христове.[1] Дати Страсного тижня змінюються разом із датою Великодня, тому їх потрібно перевіряти на відповідний рік.

День матері також є загальнонаціональним оплачуваним святом згідно з окремим законом, а Міністерство праці підтверджує, що День батька є оплачуваним святом для працівників державного й приватного секторів.[2][3] Ці доповнення важливо враховувати, користуючись старішими копіями чи переказами Кодексу законів про працю, оскільки його основний перелік не містить усіх оплачуваних загальнонаціональних свят, установлених окремими законами.

Місцеві свята на честь покровителів

Сальвадор відрізняється від країн із цілком уніфікованим календарем державних свят, оскільки Кодекс законів про працю також визнає місцеві урочистості. У Сан-Сальвадорі прямо встановлено два додаткові оплачувані дні відпочинку, пов’язані з серпневими святкуваннями столиці. В інших частинах країни Кодекс визнає головний день найважливішого місцевого фестивалю відповідно до звичаю.[1]

Для роботодавців, що працюють у кількох частинах Сальвадору, це може означати різні робочі календарі в різних підрозділах.[1]

Серпневі свята та Божественний Спаситель світу

У Сан-Сальвадорі проводять Серпневі свята на честь Divino Salvador del Mundo, або Божественного Спасителя світу, покровителя, з яким пов’язані головні урочистості столиці.[4] Святкування тісно пов’язане з релігійними й культурними традиціями Сан-Сальвадору, а в історичному центрі міста збереглися важливі звичаї, пов’язані зі святом покровителя.[5]

Святкування тривають довше, ніж установлені законом оплачувані вихідні. Упродовж ширшого святкового періоду культурні установи організовують виставки, вистави, майстер-класи та інші заходи, а офіційні культурні програми можуть охоплювати кілька днів.[4] Тому відвідувачам варто розрізняти програму фестивалю та конкретні дні, які мають статус державних свят за законом.

Серпневі правила також показують різницю між Сан-Сальвадором та рештою країни. Міністерство праці підтверджує, що працівники приватного сектору в Сан-Сальвадорі мають додаткові місцеві вихідні, а загальнонаціональне свято відзначають по всьому Сальвадору.[6]

Робота в оплачуване свято

За оплачуваний святковий день працівникові зазвичай виплачують основну заробітну плату. Якщо зарплату погоджено за тиждень, два тижні, місяць або довший період, Кодекс законів про працю передбачає, що оплата святкового дня вже входить до цієї зарплати.[1]

Якщо працівник і роботодавець домовилися про роботу у свято, Кодекс законів про працю вимагає додаткової оплати, яка складається зі звичайної зарплати та повної надбавки до неї. На практиці Міністерство праці описує оплату роботи у святковий день як подвійну звичайну оплату.[1][7] Якщо працівник також працює понаднормово, Кодекс обчислює відповідну надбавку за понаднормову роботу на основі підвищеної святкової ставки.[1]

Роботодавець не може на власний розсуд просто замінити передбачену законом надбавку звичайним додатковим вихідним. Оплату роботи у святкові дні визначають спеціальні положення Кодексу законів про працю, а для видів діяльності, яким закон дозволяє продовжувати роботу у свята, діють окремі правила.[1]

Свято припадає на щотижневий день відпочинку

У Сальвадорі немає загального правила, за яким кожне свято, що припадає на неділю, автоматично переносять на понеділок. Натомість Кодекс законів про працю визначає порядок дій, коли оплачуване свято збігається з щотижневим днем відпочинку працівника. У такому разі працівник має право на основну зарплату за цей день.[1]

Якщо працівник фактично працює у цей святковий день, що збігся з його щотижневим днем відпочинку, Кодекс передбачає спеціальну святкову оплату й відповідний оплачуваний компенсаційний відпочинок.[1] Це не означає, що для всієї країни на наступний робочий день запроваджують перенесене державне свято.

Для працівників державного сектору діє окрема система

На працівників державного сектору також поширюється Закон про свята, відпустки й інші види відпусток для працівників державного сектору. Він встановлює правила, що відрізняються від Кодексу законів про працю для приватного сектору. Закон надає працівникам державного сектору оплачувані святкові дні та визначає періоди відпусток на час Страсного тижня, серпневих свят і наприкінці року.[8]

Ця відмінність важлива, коли державні установи зачинені кілька днів поспіль, хоча працівникам приватного сектору весь цей період не надають як оплачувані святкові вихідні за законом.[8]

Планування подорожей і роботи служб

Графік роботи служб у святкові дні різниться. Державне свято не зобов’язує всі туристичні об’єкти, ресторани, магазини чи транспортні служби зачинятися. Наприклад, під час Серпневих свят культурні установи проводили спеціальні заходи та змінювали або подовжували години роботи.[4] Відвідувачам слід перевіряти графік окремих закладів, а не робити висновки лише з того, що дата є святковою.

Це саме стосується планування роботи. Перш ніж призначати зміни чи зустрічі, з’ясуйте, чи є дата загальнонаціональним оплачуваним святом, місцевим святом на честь покровителя або частиною періоду відпустки працівників державного сектору. Напередодні Страсного тижня та Серпневих свят особливо корисно перевіряти актуальні повідомлення Міністерства праці й уряду, оскільки в них уточнюють трудові права та порядок роботи на відповідний період.[6][7]