Новий рік у Латвія

Правовий статус і перенесення вихідних

Закон про державні свята, пам’ятні дні та дні святкувань визначає 1 січня як Новий рік. Також 31 грудня в ньому зазначено як Переддень Нового року; обидві дати є державними святами Латвії.[1]

За Законом про працю працівники не зобов’язані працювати у державні свята. Якщо для безперервної роботи потрібно працювати у свято, роботодавець може вимагати цього, надавши відпочинок іншого дня або належну оплату. За роботу у державне свято закон передбачає доплату щонайменше 100 відсотків, а Державна інспекція праці пояснює, що замість цієї доплати можна надати оплачуваний відпочинок іншого робочого дня.[2][3]

За латвійським законом наступний робочий день стає вихідним, якщо на суботу чи неділю припадають деякі визначені свята: 4 травня, останній день Загальнолатвійського свята пісні й танцю, або 18 листопада. Нового року серед них немає, тож це правило не передбачає перенесеного вихідного на 1 січня.[1]

Як відзначають свято

Міністерство закордонних справ описує святкування Нового року в Латвії як такі, що зазвичай починаються ввечері 31 грудня. За його словами, люди зазвичай не сплять після опівночі, о півночі піднімають келихи шампанського за одне одного та бажають щасливого Нового року.[3]

В офіційному описі йдеться про спільну зустріч нового року. У ньому не названо особливих страв, регіональних звичаїв, концертів або громадських церемоній саме на Новий рік, тож на підставі цього джерела їх не слід вважати загальноприйнятими традиціями по всій країні.[3]

Історія та значення

Чинний закон про державні свята ухвалено 1990 року; у ньому 1 січня названо Новим роком. Переглянуті офіційні матеріали підтверджують місце цієї дати в законодавчому календарі Латвії та описують святкування опівночі, але не містять відомостей про давніше походження свята чи історію змін календаря в Латвії.[1][3]

У Латвії законом окремо визнані Переддень Нового року 31 грудня та Новий рік 1 січня. Опис міністерства пов’язує святкування цих двох дат: воно починається попереднього вечора, а опівнічний тост вітає настання нового року.[1][3]

Робота та практичні питання

Статус державного свята впливає на трудові відносини: працівники зазвичай не зобов’язані працювати 1 січня, хоча потреба в безперервній роботі може дозволити роботу у свято відповідно до положень Закону про працю про відпочинок або оплату. Закон також передбачає скорочення робочого дня на одну годину перед державним святом, крім зазначених винятків, коли коротший графік установлено правилами робочого місця або домовленістю.[2]

Перед відвідуванням уточніть години роботи в державних установах і банках. Безпосередньо в банках, крамницях, музеях або транспортних службах дізнайтеся їхній графік роботи на Новий рік.[1][2]