День Конституції у Андорра

Референдум і новий конституційний лад

14 березня 1993 року народ Андорри схвалив на референдумі першу письмову Конституцію. Вона набула чинності того самого дня, започаткувавши новий етап сучасної історії країни.[1][2]

Конституція визначає Андорру як незалежну, демократичну й соціальну державу, засновану на верховенстві права, а носієм суверенітету називає народ Андорри. Вона також зберігає парламентське співкнязівство: єпископ Уржельський і президент Франції залишаються співголовами держави, повноваження яких визначає Конституція. Отже, зміни встановили конституційні рамки для інституцій Андорри, не скасувавши співкнязів.[2][3]

Як відзначають цей день

Закон про проголошення Дня Конституції, ухвалений 1998 року, встановлює 14 березня як щорічне свято. Він передбачає, що державні установи мають урочисто відзначати цей день публічними заходами. У законі зазначено, що народ та інституції відзначали цю дату від часу референдуму 1993 року.[1]

Закон не встановлює певної церемонії, страви чи домашнього звичаю. Він вимагає, щоб державні установи відзначали цей день урочисто та проводили публічні заходи.[1]

Оплачуване державне свято з окремими правилами для галузей

Закон про свято робить День Конституції обов’язковим оплачуваним вихідним і передбачає винятки для послуг, безпосередньо пов’язаних із туризмом. В урядових роз’ясненнях до трудового календаря національні свята визначені як оплачувані й такі, що не підлягають відпрацюванню, для будівництва, промисловості, офісів, банків, перукарень, транспорту й розподілу товарів, а також послуг, безпосередньо не пов’язаних із туризмом. Працівники туристичної сфери мають таку саму кількість свят, хоча інші свята можна переносити за згодою сторін. День Конституції — одне з чотирьох свят у цій сфері, які переносити не можна; якщо працівник мусить працювати, роботодавець повинен надати йому замінне свято та додатковий оплачуваний вихідний.[1][4]

Дата залишається 14 березня, навіть якщо припадає на вихідний; офіційний закон не встановлює загального перенесення на понеділок. В урядових правилах щодо годин торгівлі 14 березня зазначене як день обов’язкового закриття магазинів, але є винятки: туристичні магазини можуть працювати, а уряд може призупинити вимогу закриття, якщо дата припадає на вихідний, інше свято або період очікуваного туристичного попиту. Дозвіл працювати не означає, що кожен магазин зобов’язаний відчинитися.[5]

Чого очікувати відвідувачам

Щодо офісів, банків і транспорту: трудовий календар установлює право працівників зазначених галузей на свято, але не визначає години роботи чи розклад послуг. Перед плануванням перевірте графік відповідного надавача послуг. Для покупок перевірте актуальні урядові повідомлення й години роботи окремих магазинів, адже вимогу закриття можуть призупинити, а рішення відчинятися залишається за кожним підприємством.[4][5]