Державні свята у Майотта

Як працює календар державних свят Майотти

На Майотті діє загальнонаціональний перелік законодавчо встановлених свят Франції. До нього входять Новий рік, Великодній понеділок, День праці, День перемоги, Вознесіння Господнє, Духів понеділок, Національне свято Франції, Успіння Пресвятої Богородиці, День усіх святих, День перемир’я та Різдво Христове. [1] На Майотті також є окреме встановлене законом вшанування скасування рабства, тож ця територія має державне свято, пов’язане з її особливою історією. [2]

Сам факт, що день є законодавчо встановленим святом, не означає, що він автоматично буде вихідним для кожного працівника. За французьким трудовим законодавством, колективні угоди зазвичай визначають, які державні свята є неробочими; якщо угоди немає, це визначає роботодавець. Для Дня праці діє суворіше законодавче правило: зазвичай це обов’язковий вихідний, за винятком видів діяльності, які не можна переривати. [3]

Вшанування скасування рабства

Вшанування скасування рабства — важлива відмінність між календарем Майотти та стандартним календарем материкової Франції. Трудовий кодекс окремо визначає територіальне вшанування на Майотті як державне свято; інші заморські території Франції відзначають скасування рабства за власними календарями. [2]

Тим, хто порівнює календарі французьких свят, слід враховувати, що перелік лише для материкової Франції не охоплює всіх свят Майотти. Територіальне вшанування скасування рабства є частиною законодавчо встановленої системи свят Майотти, а не неформальним культурним заходом. [2]

Мусульманські свята та місцеві звичаї

Релігійне життя посідає особливе місце в суспільстві Майотти. Французьке статистичне дослідження культурних практик показало, що релігія поширена серед населення Майотти й має для нього велике значення. Це допомагає пояснити вагому суспільну роль ісламських свят на острові. [4]

Трудовий кодекс безпосередньо враховує місцевий контекст. У ньому зазначено, що встановлені законом переліки свят не перешкоджають колективним угодам чи усталеній практиці на Майотті передбачати додаткові вихідні. Як приклади прямо названо Міраджі, Іді-ель-Фітрі, Іді-ель-Кабір і Маулід. [2] Тому їх не слід вважати загальнонаціональними святами, встановленими законом: статус такого додаткового релігійного дня як вихідного може залежати від відповідної угоди чи усталеної практики.

Робота, оплата та вихідні

Для більшості законодавчо встановлених свят те, чи працюватиме працівник, залежить від відповідної колективної угоди або, якщо вона цього не визначає, рішення роботодавця. Якщо державне свято зазвичай є неробочим днем, французький закон також передбачає правила збереження зарплати для працівників, які відповідають установленим умовам. [3]

Для Дня праці діють окремі гарантії. Зазвичай це обов’язковий вихідний, крім установ і служб, роботу яких не можна переривати. Працівники, яких за таких обставин залучають до роботи, мають отримати звичайну оплату праці та додаткову виплату в такому самому розмірі. [3]

Державне свято може також збігтися з щорічною відпусткою. Якщо на робочому місці цей день зазвичай є неробочим, його не зараховують як день оплачуваної відпустки. Якщо ж у цей день зазвичай працюють, його враховують під час розрахунку відпустки. [5]

Планування справ у святкові дні на Майотті

Плануючи справи, розрізняйте законодавчо встановлений календар свят і графік роботи конкретного роботодавця, магазину, перевізника чи служби. Сам факт, що день визначено державним святом, не означає, що всі приватні підприємства будуть зачинені. [3]

Так само варто бути уважними під час місцевих мусульманських свят. Оскільки додаткові вихідні можуть установлюватися угодами чи усталеною практикою, роботодавцям і працівникам слід перевіряти правила, що діють на їхньому робочому місці. Відвідувачам, які планують зустрічі, ділові переговори чи інші справи з чітким часом, краще безпосередньо уточнити, чи будуть відповідні установи доступні, а не покладатися лише на загальнонаціональний французький перелік свят. [2]