День республіки у Казахстан

Чому важливе 25 жовтня

25 жовтня 1990 року Верховна Рада Казахської РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет. У декларації визначено такі принципи, як цілісність території, розвиток культур і мов народів та зміцнення національної самосвідомості. Повну незалежність Казахстан здобув пізніше: 16 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила Закон про незалежність і державний суверенітет.[2][5]

У 1995 році цю дату проголосили національним святом, а згодом її статус змінювався. У 2001 році її внесли до переліку офіційних свят, у 2009 році вилучили з нього, а у 2022 році поправками відновили статус національного свята.[3]

Правовий статус і вихідний

Закон Казахстану про свята визначає 25 жовтня Днем республіки та національним святом. У ньому національні свята визначено як дні вшанування подій особливого історичного значення для розвитку державності Казахстану; також зазначено, що святкування включає офіційні заходи в центральних і місцевих органах влади.[1]

Закон визначає національні й державні свята неробочими днями. Якщо звичайний вихідний збігається зі святом, його переносять на наступний робочий день. Трудовий кодекс також передбачає, що працівники, які працюють у свято, на своє прохання мають право на інший день відпочинку або підвищену оплату; оплата роботи у святкові дні має бути не меншою ніж у півтора раза від денної або погодинної ставки працівника.[1][4]

Як відзначають цей день

Офіційні заходи відображають увагу свята до державності та національної самосвідомості. В урядових повідомленнях описано регіональні програми до Дня республіки, що включали концерти, творчі конкурси, патріотичні заходи, волонтерські й благодійні акції та громадські зібрання. Закон передбачає офіційні заходи в центральних і місцевих органах влади, а конкретні програми можуть різнитися залежно від місця й року.[1][6]

Бешбармак, кази та баурсаки — це казахські страви.[7]

Чого очікувати відвідувачам

Оскільки 25 жовтня — встановлене законом неробоче свято, державні служби й багато робочих місць можуть не дотримуватися звичного графіка буднів. Закон не визначає години роботи окремих банків, магазинів, туристичних об’єктів чи транспортних служб, тому перед плануванням уточніть їх у надавача послуг. Якщо дата припадає на звичайний вихідний, закон передбачає додатковий вихідний наступного робочого дня.[1]