Державні свята у Лівія

Релігійні, національні та громадські свята

До встановленого законом календаря входять Ісламський Новий рік, День народження Мухаммеда (Маулід), Завершення Рамадану (Ід аль-Фітр), День Арафата та Свято жертвоприношення (Ід аль-Адха). Він також охоплює національні й громадські свята, пов’язані з Лівійською революцією, визволенням, Омаром аль-Мухтаром, незалежністю та міжнародним Днем праці.[1]

Закон не лише визначає окремі свята. Він установлює багатоденні періоди для Завершення Рамадану (Ід аль-Фітр) та Свята жертвоприношення (Ід аль-Адха) й надає законодавчому органові повноваження за потреби додавати інші дні або змінювати встановлену тривалість офіційних свят.[1]

Для свят Ід встановлено кілька вихідних поспіль

Згідно з установленим законом розкладом, на Завершення Рамадану (Ід аль-Фітр) припадають три офіційні святкові дні. День Арафата визнано окремо перед Святом жертвоприношення (Ід аль-Адха), на яке також припадають три офіційні святкові дні.[1] Тому періоди обох свят Ід відрізняються за структурою від одноденних релігійних свят, як-от Ісламський Новий рік чи День народження Мухаммеда (Маулід).

Урядові рішення можуть додавати дні до встановленого законом періоду для працівників державного сектору. Наприклад, в офіційному оголошенні про Ід працівникам державного сектору надали додатковий вихідний понад три встановлені законом святкові дні Ід, водночас зробивши виняток для невідкладних гуманітарних і безпекових служб.[2] Такі додаткові заходи є адміністративними рішеннями, а не постійними положеннями базового закону про свята, тому завжди слід перевіряти чинне урядове оголошення.

Ісламські свята визначаються за місячним календарем

Релігійні свята у встановленому законом розкладі Лівії визначаються за ісламським, а не григоріанським календарем.[1] Тому їхні дати за григоріанським календарем змінюються від року до року, і не слід використовувати старий григоріанський календар свят для планування на майбутнє.

Державні органи ухвалюють рішення, якими підтверджують дати релігійних державних свят для державних установ і закладів.[3] Плануючи зустрічі, роботу персоналу, подорожі чи доставлення товарів на період ісламського свята, орієнтуйтеся на відповідне офіційне оголошення, а не на приблизне перерахування дати за григоріанським календарем.

П’ятниця — звичайний день щотижневого відпочинку

Лівійське трудове законодавство надає кожному працівникові щонайменше двадцять чотири години безперервного оплачуваного щотижневого відпочинку, зазвичай у п’ятницю.[4] Для роботи у віддалених місцевостях або діяльності, яка потребує безперервності, дні щотижневого відпочинку й офіційні свята можна накопичити та надати разом у межах, установлених законом.

Закон про трудові відносини також передбачає роботу, яка не може дотримуватися звичайного графіка щотижневого відпочинку, зокрема позмінну роботу й діяльність для задоволення суспільних потреб.[4] Отже, ні п’ятниця, ні встановлене законом свято не обов’язково означають, що всі служби чи робочі місця припиняють роботу.

Державні служби можуть працювати під час свят

В офіційних оголошеннях про свята зазвичай передбачають винятки для закладів, що надають невідкладні гуманітарні й безпекові послуги, водночас зберігаючи законне право працівників на компенсацію за роботу у святковий день.[2][3] На практиці важливо розрізняти офіційне державне свято й повне припинення роботи по всій країні.

Додаткові вихідні між святом і днем відпочинку не виникають автоматично

Лівійське трудове законодавство розрізняє офіційні свята й додатковий вихідний, наданий між днем щотижневого відпочинку та офіційним святом. Підзаконні акти дозволяють надати такий проміжний день як відпустку й зарахувати його до щорічної відпустки працівника.[5] Вони також передбачають можливість компенсації, якщо день щотижневого відпочинку збігається з офіційним святом.

Ця відмінність має значення, коли урядові оголошення подовжують перерву навколо встановленого законом свята. Додатковий адміністративний вихідний не обов’язково стає постійним державним святом, встановленим законом, і його можуть зарахувати до щорічної відпустки.[5] Для планування заздалегідь слід вважати вихідним лише саме встановлене законом свято, якщо відповідне офіційне рішення не передбачає іншого.

Планування з урахуванням державних свят у Лівії

Щоб надійно спланувати справи, спершу з’ясуйте, чи входить свято до встановленого законом переліку, а потім перевірте, чи ухвалили компетентні органи додаткове рішення, яке змінює його тривалість або роботу державних установ.[1][2] Це особливо корисно під час двох свят Ід та інших свят, дати яких визначаються за місячним календарем.