Масний понеділок у Болівія

Статус національного свята

Верховний декрет Болівії № 2750 визначає Масний понеділок і вівторок національними святами, під час яких по всій країні призупиняється державна й приватна діяльність. У декреті названо обидва конкретні дні, тож вихідний у понеділок поширюється не лише на певний регіон чи групу працівників.[1]

Декрет також установлює загальне правило перенесення деяких свят, що припадають на неділю, на наступний понеділок, але прямо виключає карнавал. Окремого перенесеного вихідного для Масного понеділка чи вівторка в ньому не передбачено.[1]

Свято в межах карнавалу Болівії

Масний понеділок — це перший день дводенного національного карнавального свята. Ці дні є частиною карнавальних святкувань у Болівії, які, за урядовими повідомленнями, відбуваються по всій країні та відображають різні регіональні традиції.[1][4]

Один із важливих звичаїв болівійського карнавалу — чалья, обряд подяки й прохання про добробут, пов’язаний із Пачамамою, або Матір’ю-Землею. Особливо з цими обрядами пов’язаний Martes de Ch’alla, тож понеділок припадає на період, у якому вівторок має власне вагоме культурне значення.[3][4]

Звичаї та місцеві святкування

Описані практики чальї включають родинні зібрання, приготування к’оа — ритуального підношення — та прикрашання осель, підприємств і транспортних засобів квітами, стрічками, конфеті та іншими предметами. Ці обряди виражають вдячність і побажання добробуту чи достатку. Звичаї різняться залежно від місця й родини, тому їх не слід вважати єдиним загальнонаціональним сценарієм святкування понеділка.[3]

Карнавал також супроводжується публічними святкуваннями, музикою й танцями. Традиції в департаментах Болівії різняться; національне свято дає людям змогу відпочити від звичайної державної й приватної діяльності в цей ширший святковий період.[1][4]

Спадщина Карнавалу в Оруро

Оруро — один із добре задокументованих прикладів карнавальних традицій Болівії. ЮНЕСКО описує місто як колишнє церемоніальне місце народу уру й пояснює, що після заборони їхніх обрядів іспанською владою у XVII столітті ті продовжилися в християнських формах. Свято Іто перетворилося на християнський обряд, а діаблада — танець, пов’язаний із богом уру Тівом, — стала головним танцем Карнавалу в Оруро.[2]

ЮНЕСКО називає процесію, або ентраду, головною подією карнавалу й описує маски, тканини та вишивку. Історія Оруро допомагає зрозуміти поєднання корінних і християнських елементів саме в цьому святкуванні; не слід вважати, що воно відображає карнавальні звичаї кожного регіону.[2]

Закриті установи та пересування

Оскільки національний декрет передбачає призупинення державної й приватної діяльності, у Масний понеділок державні установи й багато звичайних робочих місць зачиняються. Декрет не містить графіка роботи окремих служб, тож перед поїздкою зверніться безпосередньо до потрібної установи, підприємства чи транспортного надавача послуг.[1]